9 травня – в серці кожного старосинявця
Щороку ця дата є особливою для кожного жителя Старосинявської громади: період, коли буяє весна, розквітають дерева і квіти, коли мир на Землі… І цього року День памяті і примирення, Перемоги над фашизмом у Другій Світовій війні був сонячним і теплим, святом зі сльозами на очах. Ветерани, їх діти та онуки, ті, хто сьогодні боронить мир на рідній землі, учасники Афганської війни та АТО, тисячі мешканців Старосинявщини у День перемоги над нацизмом прийшли до меморіалів міст та сіл району, щоби вшанувати пам'ять загиблих у Великій Вітчизняній війні.
На площі біля Меморіалу Слави відбувся Мітинг – реквієм, організований Старосинявською селищною радою та структурними підрозділами ради. З квітами зустрічали учасників бойових дій та ветеранів учні, найбільше уваги та квітів – ветеранам Великої Вітчизняної – це їх свято, це їх Перемога.
Кожен вітав присутніх зі святом, священики, які працюють із людьми на території громади відслужили поминальну панахиду за убієнними.
Голова Старосинявської об’єднаної територіальної громади Віталій Едуардович Здебський звернувся до громади:
Дорогі ветерани, учасники бойових дій, шановні старосинявці!
Від імені депутатського корпусу об’єднаної територіальної громади та особисто від себе прийміть щирі вітання з нагоди Дня примирення та 71-шої річниці Перемоги над нацизмом у Другій Світовій війні!
9 травня 1945 року - ця Перемога була здобута ціною неймовірних зусиль і величезних жертв. Великих втрат, величезного горя і страждань зазнав у цій війні Український народ.
Мільйони людей поклали своє життя під час тяжких оборонних та наступальних військових операцій і партизанських рейдів, у підпільній боротьбі, в окупації та концтаборах.
Понад 9 мільйонів вихідців з України стали до бою з ворогом. За перемогу над фашизмом Український народ заплатив неймовірно високу ціну - мільйони загиблих, поранених та ненароджених, загиблих у концтаборах, гетто, в'язницях та на каторжних роботах на чужині.
Кордони України були непорушними 71 рік, поки до України знову не повернулася війна. Але цього разу вона прийшла не із Заходу, а зі Сходу.
Уперше за 71 рік українці знову зі зброєю стали на захист своєї Батьківщини, її незалежності та територіальної цілісності.
У світлій пам’яті і наші воїни АТО, які відійшли у вічність – Олександр Романенко, Вадим Шалатовський, Олексій Герега.
Нині зібралися часники бойових дій трьох війн – Великої Вітчизняної, Афганської та війни на Сході – усі ми схиляємо голови перед світлою пам'яттю полеглих у Другій світовій війні, віддаємо шану її ветеранам, які сьогодні серед нас, розуміємо, без їхнього подвигу не було б ні сучасної Європи, ні майбутнього України.
Дозвольте сьогодні ще раз низько вклонитись усім мужнім воїнам, котрі віддали життя за рідну землю, за мир і справедливість, і всім, хто пережив страхіття вогняних воєнних років!
Хочу щиро висловити Вам свою глибоку повагу та вдячність, і побажати довгих років щасливого, мирного й достойного життя!
Удари метронома стали символами спогадів про тих, хто не повернувся з війни. У кожного в серці надія на мир та вдячність за перемогу, бо кожна родина прагне жити в любові і мирі
