A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Старосинявська селищна рада
Хмельницька область, Старосинявський район

СТАРІЙ СИНЯВІ ВИПОВНИТЬСЯ 473 РОКИ

Дата: 10.10.2016 13:16
Кількість переглядів: 276

14 жовтня  2016 року чотири  свята зібралися в один день -  Покрови Пресвятої Богородиці, День захисника Вітчизни, День козацтва та найрідніше наше свято – День селища. Історія Старої Синяви цікава й насичена подіями. Є багато думок краєзнавців щодо започаткування поселення над Іквою, що звалося Синявою, ця історія бере початок із ХІІІ ст. Проте кінець березня ознаменувався тією датою, коли в далекому 1543 році Стара Синява отримала Магдебурзьке право. І вже із новим урожаєм восени, готуючись до зими, старосинявці почали святкувати День містечка Старої Синяви.

Із кожним роком Стара Синява стає затишнішим і тихим селищем, багатим історією та привабливим для гостей та інвесторів. Однак при цьому, йому вдається зберегти найдорожче – самобутність і яскравість! Головне багатство нашого куточка краю – це його жителі, руками яких створюється унікальне обличчя та закладається майбутнє гарного містечка. Саме завдяки їхнім старанням, умілим рукам, натхненній праці воно живе. Багато історичних подій України тісно переплелися і на нашій землі: за волю і правду боролися наші діди і прадіди, відстоювали мир та щастя майбутніх поколінь ветерани Великої Вітчизняної війни, жили і трудилися наші батьки.

Стара Синява мала Магдебурзьке право - це комплекс законів міського самоврядування, який в Україні діяв майже три сторіччя: з кінця 15 ст. по 1834 рік. Мешканців містечка звільняли від безпосереднього впливу феодалів: воєвод і намісників, призначених литовськими князями і польськими королями, а пізніше – надісланих російськими царями.

У 1543 року Сигізмунд Перший дарував поселенню міську автономію – Магдебурське право. Стара Синява як придане дісталась князям Чарторийським, освіченим людям свого часу. Завдяки Магдебурзькому праву купці, міщани, ремісники могли вільно обирати зі свого оточення представників до міського органу самоврядування – магістрату, яким керував війт («мер»). Після зруйнування московинською правителькою Катериною ІІ Запорізької Січі обмежень зазнали і старовинні магдебурзькі привілеї. (Дегтярьов М. В часи Магд. права//Сл. Пр.. – Ч. 2. – 15 – 21 січ. 2009. – С.9).

Про Стару Синяву подає відомості праця «Приходы и церкви Подольской губернии», видана в кінці ХІХ сторіччя. Книга формувалася служителями церкви. Відома як довідкове видання. Інформація про Стару Синяву у ній – на ст. 677 – 679 . Подаю дослівно:

«Синява Старая местечко названное в отличие от Новой Синявы, расположеное в 10 верстах на восток от м. Пилявы, по обоим берегам р. Иквы или  Икавы, которая разливается здесь прудом. Левобережная часть, заключающяя в себе самое местечко, раскинулась на равнине и в разных частях своих носит разные названия. «Лесогоры» – занимающяя более возвышенную местность «Казенная – Юридинка» – заселення бувшими крепостными Синявского костела и «Заваля» – лежащая за каналом соединяющая воды Иквы с впадающим здесь в нее ручьем и образующим таким образом остров.Правобережная часть Синявы, как лежащая за прудом, называеться «Заставьем», она занимает болем возвышенную местность. Отсутствие болот и чистота пруда с песчаным дном делают местность здоровою. Почва – черноземная, в некоторых местах суглинистая. Население всех вероисповеданий в настоящее время 7051 р. обо иго пола. В местечке есть три церкви, 1 костел, 1 каплица синагога, несколько еврейских молитвенных домов, сахарный завод, несколько водяных мельниц, аптека, становая квартира, волосное правление, министерское однокласное народное училище; базарних дней в году бывает 12.   ... Старая Синява упоминаеться уже в документах ХVІ в.; в 1543 г. получила Магдебурское право в числе других местечек и городов Подолии («Подолия» изд. Батюшкова, стр. 720). Скоро Старая Синява была разрушена татарами так что в 1558 г. пожадобились вновь некоторые льготы поселенцам, чтобы возобновить местечко, но с началом казацких войн Хмельницкого оно, как входившее в район военных операций, опять было разорено. В 1640 г. здесь построен был  Католический костел.

Во времена покорения западной Подолии турками 1672 г. последние содержали в Старой Синяве свой гарнизон (ст. «Подолия» ст. 139). От Синявских это имение в качестве приданого досталось князьям  Чарторийским, а в начале ХІХ века куплено княгинею Анной Евстафиевной Радзивали, которая на свои средства выстроила здесь в 1841 г. новый каменный костел во имя святого Иоанна и другие каменные церкви. После ее  смерти Старая Синява досталась ее наследникам, а у них куплена графом Казимиром Стадницким.  Этот помещик стал  во главе товарищества, которое построило здесь в 1876 г. свекло-сахарный завод, но дела завода пошли так неудачно, что он был продан и достался Одесскому капиталисту Родоконаки. Процветание завода началось только с 1897 г., когда он куплен был бывшим директором завода Алесандром Кумбари и помещиком Тржецяком. В настоящее время  (1672 г.)    м. Старая Синява разделяеться на два православних прихода: Николаевский и Соборо-Богородицкий».

 

1876 року у Старій Синяві був побудований цукровий завод. Працював сільський банк, поштово-телеграфне відділення, дільнична лікарня, аптека.

З 1935 року Стара Синява стала районним центром, який, утім, декілька разів переходив то до Старокостянтинова, то до Летичева.

Потребує дослідження точна дата заснування нашого селища. Бо хоча, як пише вищезгаданий історик Юхим Сіцинський, заснування Старої Синяви приписується польському воєводі Миколі Сенявському, в інших джерелах сказано, що польський король подарував йому у володіння «Синяву, яка на Поділлі», себто нашу Стару Синяву. Отже, з такою назвою вона вже існувала і не чекала, допоки зайда з Польщі дасть їй наймення. Позаяк прізвища колишніх феодалів, особливо польських, які захоплювали українські села, утворювалися саме від назви цих сіл, якими володіли їхні власники. Прізвище ж Миколи Сенявського - від польського міста Сенява. Тобто в нашу Синяву він прийшов уже з прізвищем Сенявський!

Цю думку підтверджує і професор Тернопільського університету Д.Бучко, який підтверджує мою думку: «Прізвище Сенявський походить від назви польського поселення, а не навпаки. Якби Сенявський давав назву вашому селу чи селищу Синява, то назвав би його насамперед Сенявополь, як Тернопіль (давніше – Тарнополь), бо назвав це місто граф Тарнавський». То що ж у назві нашого райцентру? Маю на це власні дослідження. Тож з огляду на це є над чим попрацювати як історикам, так і нам, тутешнім краєзнавцям.

Минувшина Старої Синяви, яка зараз має статус селища, досить цікава і мало досліджена, тож і ця царина чекає на увагу нинішніх і прийдешніх краєзнавців та всіх небайдужих краян.

 

Підготовлено за матеріалами історичних видань,
Краєзнавчих матеріалів Л. Сердунич,
члена Національної спілки краєзнавців України,
Національної спілки журналістів України

 

 

 


« повернутися

gromada.org.ua

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь