У ЛЮБОВІ ДО РІДНОЇ ЗЕМЛІ ТА ПОВАЗІ ОДИН ДО ОДНОГО МОЖНА ЗБУДУВАТИ ЄДИНУ СОБОРНУ УКРАЇНУ

Така думка була пріоритетною під час проведення заходу, приуроченого  Дню Соборності України, який 22 січня відзначає вся держава. З нагоди цієї дати у центрі Старої Синяви зібралися представники різних галузей, працівники Старосинявськоїї селищної ради, депутати селищної та районної рад,  службовці силових структур – Старосинявського райвійськкомату, Старосинявського відділення поліції, Старосинявського  районного сектору ДСНС, молодь та освітяни  для проведення  акції за підтримку миру та злагоди на  території України, законності та порядку в державі, акціє єднання населення Заходу та Сходу. 

 

Учасників акції привітала заступник селищного голови Світлана Лакуста, котра у своєму виступі зупинилася на історичних аспектах Дня Соборності України:

Вперше у XX столітті українська незалежність була проголошена 22 січня 1918 року IV Універсалом Української Центральної Ради, а вже за рік (22 січня 1919 року) на Софійському майдані в Києві відбулася не менш вагома подія – об’єднання Української Народної Республіки (УНР) і Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР) в одну державу.

Однією з найважливіших історичних дат є саме 22 січня  (проголошення Першої Незалежності у 1918 році та проголошення Акта злуки УНР і ЗУНР цієїж дати в 1919р.) — День Соборності.  Тому 22 січня важливо відзначати і як День Соборності, і як День Першої Незалежності. Святкування цього дня саме в такому форматі підкреслює тяглість української державної традиції у ХХ ст. Як говорить  історична довідка, Текст IV Універсалу датований 22 (9) січня 1918 року. Ухвалили його вночі 24 (11) січня 1918 року на засіданні Малої Ради Української Центральної Ради. Документ містив чотири головні напрями: проголошення самостійності Української Народної Республіки; доручення Раді Народних Міністрів укласти мир з Центральними державами; оповіщення оборонної війни з більшовицькою Росією; декларування основ внутрішнього соціально-економічного будівництва й окреслення заходів для припинення війни з Центральними державами.  Перед проголошенням IV Універсалу виступив голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський. Голосували за документ поіменно: “за” було 39, “проти”  – 4, “утрималось” – 6 осіб.

Уперше в XX столітті Україна проголошувалася незалежною суверенною державою.
 
22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві в урочистій атмосфері відбулося проголошення Акта злуки УНР та ЗУНР в єдину незалежну державу. У зачитаному на зборах “Універсалі соборності”, зокрема, відзначалося: “Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка”. Наступного дня Акт злуки майже одностайно був ратифікований Трудовим конгресом України… Тому нині ми усі зібралися, щоби усвідомити важливість цієї історичної миті, бо лише порядністю, законністю, повагою один до одного та взаєморозумінням зможемо розбудовувати нашу громаду, любити ту землю, на якій виросли і працюємо, діяти на благо України.

Світлана Лакуста наголосила, що  ще ніколи День Соборності не був таким актуальним, як нині, коли на Сході країни тривають бойові дії, продовжується  анексія Криму. Проте більшість пересічних українців – за єдину Україну. Незважаючи на те, де ми проживаємо, на Сході чи на Заході, на Півдні чи на Півночі нашої держави  ми є українцями і це є головне.

Нехай  Господь  Бог  допоможе нам, всім українцям, знову обєднатися , жити в мирі, злагоді, достатку,  благополуччі і прославляти Україну.

Виступив депутат районної ради Микола  Маліновський, який у своїй промові відмітив, що  Акт Злуки був не випадковим явищем, а наслідком і вершиною об’єднавчого руху, що тривав від середини ХІХ ст. на українських землях, що були в складі різних держав.  Незалежність і соборність є запорукою виживання Української державності. Втрата Україною незалежності у результаті більшовицької окупації у довготерміновій перспективі призвела до мільйонних втрат від Голодомору, репресій та війн… Але нам потрібно розуміти, що є і внутрішній ворог, - це  люди, які підривають авторитет району, громади, країни в цілому, працюючи на політиків та їхні бонуси, поширюючи неправдиву інформацію, незважаючи на реальне життя мешканців громади.

Гарним і теплим був виступ депутата селищної ради Симчишиної Галини Григорівни, яка відмітила, що нині ми зібралися з нагоди свята не лише, щоби згадати історію, а прийшли подякувати нашим військовим, котрі стоять в зоні АТО на варті миру. Сьогодні бійці в зоні АТО так само відстоюють не лише незалежність, а й соборність України, як і їхні попередники майже 100 років тому. Важливо проаналізувати і врахувати помилки минулого: брак національної єдності на початку ХХ ст., брак досвіду і містечковість інтересів тодішніх українських керманичів призвели до втрати української державності.

Сьогодні, коли маємо українські території, непідконтрольні українській владі, День Соборності – це привід нагадати, що Крим та Донеччина, Луганщина – це Україна. 

Учасники акції поклали живі  квіти до пам’ятника Великого Кобзаря, борця за справедливість та єдність України Тараса Шевченка, до Меморіальної Дошки Героя АТО, колишнього селищного голови Олександра Романенка.

 

Прес-служба ОТГ.