Поради щодо здорового харчування, профілактики хворих на цукровий діабет

Діабет – це стан, коли організм людини не може належним чином використовувати та зберігати поживні речовини, які він отримує з їжі. Поживні речовини, які ми вживаємо з їжею в організмі перетворюється на один з видів цукру – глюкозу, яка є основним видом «палива» для організму. З рухом крові потрапляє у всі частини тіла людини.

Для того, щоб глюкоза могла забезпечувати організм енергією, вона повинна потрапити в клітини. Інсулін – це речовина, яка допомагає глюкозі потрапити в середину клітини і знижує її вміст в крові. При цукровому діабеті глюкоза не може потрапити в клітини нашого організму і накопичується в крові, а в лабораторних аналізах виявляють підвищені рівні глюкози.

Є дві основні причини цього стану:

• організм людини не виробляє достатньої кількості інсуліну;
• клітини організму недостатньо добре реагують на власний інсулін.

Розрізняють два типи діабету:

• тип 1 – найчастіше діагностується у віці до 20 років. При цьому типі організм не виробляє інсулін. Близько 10 % людей з діабетом мають 1-ий тип діабету.
• тип 2 – найчастіше діагностується у віці старше 45 років. При цьому типі наш організм не виробляє інсулін в необхідній кількості і клітини організму недостатньо реагують на власний інсулін. 90% людей з діабетом мають 2-ий тип діабету.

Високі рівні глюкози в крові у хворих на 2-ий тип діабету часто не викликають значних розладів самопочуття, але є вкрай небезпечними. У людей з високими рівнями глюкози крові швидше розвиваються процеси старіння організму, а захворювання серцево-судинної системи такі, як ішемічна хвороба серця, стенокардія, інфаркт міокарду – виникають частіше.

Окрім того, нелікований або погано компенсований цукровий діабет призводить до погіршення або втрати зору, судинних захворювань ніг, ушкодження нирок.

Щоб попередити ускладнення потрібно:

• вести активний спосіб життя;
• дотримуватись правил здорового харчування;
• регулярно приймати лікування, яке призначив лікар;
• контролювати і підтримувати належний рівень цукру в крові.

Є цілий ряд факторів, які пов’язують з підвищеним ризиком розвитку діабету 2-го типу. Їх можна поділити на 2 основних групи:

спадкові фактори і фактори способу життя. Спадкові фактори – фактори, які закладені в нас генетично і на які ми не можемо вплинути. До них відносять:

• вік – в більшості випадків діабет 2-го типу вражає людей у віці старше 45 років;
• стать – жінки частіше хворіють на діабет, ніж чоловіки;
• діабет в найближчих родичів (батьки, брати або сестри з діабетом 2-го типу);
• діабет в сестри чи брата – близнюків.

Фактори способу життя – фактори, на які ми можемо вплинути. До них відносяться:

• надлишкова вага та ожиріння – цукровий діабет найбільш поширений серед людей, які мають зайву вагу. Зайва вага значно погіршує перебіг діабету та зменшує ефективність лікування. В людини з надлишком кілограмів організм працює з перенапругою, і на початкових етапах захворювання інсуліну виробляється багато, але перевантажені жировими клітинами не реагують на нього і не можуть засвоїти надлишок глюкози, який є в крові. Зниження ваги дозволяє надовго зупинити захворювання або полегшити перебіг діабету, зменшити кількість медикаментів, покращити самопочуття, продовжити життя;
• низька фізична активність – сприяє збільшенню ваги та розвитку діабету;
• вживання їжі з високим вмістом цукру та жирів – призводить до ожиріння та сприяє розвитку діабету.

У натуральному вигляді цукор є у фруктах, овочах, зернових та молочних продуктах. Там він зазвичай існує у формі фруктози та лактози. Вони важливі, адже наше тіло перетворює ці продукти повільно, а цукор в них забезпечує енергією наші клітини.

Більшу небезпеку для здоров’я мають цукри, які штучно додають до продуктів, щоб зробити їх смачнішими.

Наприклад, до солодких газованих напоїв, ароматизованих йогуртів та більшості десертів – тістечок, тортів та печива.

Для людей, які щодня витрачають у середньому 2000 ккал (а це більшість дорослих, які ведуть малоактивний спосіб життя) – вживання цукру слід скоротити до 50 г на добу (10 чайних ложок).

Але враховуйте, що мова не лише про цукор з цукернички, він є у хлібі, стравах, солодощах тощо.

Якщо ж ви активні протягом дня, і в цілому розумно споживаєте солодощі – ризики для здоров‘я кардинально зменшуються.

Пам’ятайте, що цукор в смачних десертах – це здебільшого “пусті” калорії, які не принесуть ніякої користі. Тому спробуйте максимально себе в таких смаколиках обмежити.

Пам’ятайте, що навіть один день неправильного харчування може збільшити ризик виникнення цукрового діабету 2-го типу.

Щоб самостійно контролювати рівень глюкози в крові необхідно мати апарат для вимірювання рівня цукру в крові – глюкометр. Рекомендовано визначати рівень глюкози вранці натще та через 2 години після їжі. Дані, які отримали , важливо записати в щоденник самоконтролю і обговорити з лікарем. Проводити визначення необхідно декілька разів на тиждень. Окрім контролю рівня глюкози в крові, важливим компонентом самоконтролю є визначення цукру в сечі. Цей метод є найбільш простим та найменш ресурснозатратним. Цукор в сечі з’являється, коли рівень глюкози в крові перевищує 10 ммоль/л. Тобто наявність цукру в сечі говорить про високий рівень глюкози в крові. Визначати цукор в сечі потрібно вранці натще та через 2 години після їжі. Для цього використовують тест – смужки. Також 1 раз на 3 місяці необхідно визначати рівень глікозильованого гемоглобіну., який відображає середній рівень цукру за останні 3 місяці. При будь – якому підвищенні рівня глюкози в крові – його надлишки будуть «прилипати» до гемоглобіну, глікозилюючи («зацукрюючи») його. Високі рівні (вище7%) глікозильованого гемоглобіну говорять про недостатню компенсацію діабету та високий ризик ураження органів.

При лікуванні і дотриманні необхідного режиму харчування цукровий діабет всіх типів має позитивний прогноз, людина не втрачає працездатність, не порушується звичний для нього спосіб життя. На сучасному етапі розвитку медицини лікарі багато знають про діабет і про те як попередити ускладнення. Лікар стане для вас надійним помічником і порадником. Якщо у вас виникають запитання обов’язково проконсультуйтеся з лікарем.

Сімейний лікар Валентина Кицун.