85-ті роковини Голодомору 1932-33 років на Старосинявщині. Пам'ятаємо.

У суботу 24 листопада 2018 року  у центрі селища  Стара Синява біля Меморіалу пам’яті  жертвам  Голодомору 1932-33 років  відбувся  мітинг-реквієм до Дня пам’яті 85-ій річниці жертв голодомору із запаленням свічок та покладанням квітів. Події  33-го особливо жорстокі, їх  треба пам’ятати, щоби ніколи не повторити… Події, вчинені комуністичним тоталітарним режимом, геноциду Українського народу - Голодомору 1932-1933 років, голодоморів 1921-1922, 1946-1947 років в Україні, вони й нині боляче торкаються душі.

Заупокійну літургію за померлими відправив Благочинний Старосинявського району Української православної церкви Київського патріархату Макаровський Олег, наголошуючи у своєму виступі, що нині суспільство змінилося, і в подальшому, щоби ці зміни на краще майбутнє відбувалися, потрібно поважати зроблені справи, цінувати результат дії, а не лише безпідставно критикувати. Кожен має вкласти свої частину праці в добрі справи.

Керівники району, представники органів місцевого самоврядування, керівники та працівники організацій, установ та підприємств району, представники громадських організацій, схилили голови у спільній молитві, запаливши лампадки.

Хвилююче розповів про події тих часів очевидець – Григорій Пилипович Гавришко, житель с.Паплинець, - де в районі зафіксовано чи не найбільшу кількість жертв Голодомору. Він тоді ще був малим, як досі у пам’яті постають образи людей, що загинули від голоду, його сусідів. Григорій Пилипович закликав до миру і поваги до всього живого на Землі.

До слова ведучі заходу Ніла Латишко та Зоя Ткачук запросили секретаря селищної ради Гарник Наталію Іванівну, голову райдержадміністрації Василя Франчука та голову райради Василя Олійника.

Секретар селищної ради Гарник Наталія Іванівна у своєму виступі наголосила, що кожна людина є найвищою цінністю в суспільстві, і ті  страшні часи показали в історичній площині, що лише мир, повага то добро можуть зарадити подібним подіям…  Побажала усім миру і добра.

Зі словами скорботи  до присутніх звернулась поетеса, краєзнавець Сердунич Любов Андріївна. Член асоціації дослідників Голодоморів України, яка розповіла про зібрані матеріали в своїй книзі «І слово боролось», яка видана за сприянням Хмельницького міського мера, нашого земляка Олександра Симчишина.

На Старосинявщині найбільше від Голодомору постраждали села: Бабине, Паплинці, Паньківці та Іванківці, Цимбалівка.  За даними свідчень старожилів, тут відбувалися жахливі випадки… В основному, у тих селах, де люди мали справедливих і людяних керівників господарства, голів сільських рад,  і населення ставилось один до одного з розумінням та повагою, там голод переживали з найменшими втратами…

Пам’яті мільйонів українських селян, які загинули  голодною  смертю, пам’яті українських сіл та хуторів, які щезли з лиця землі після найбільшої трагедії ХХ століття булла приурочена загальнонаціональна хвилина мовчання.

 Прес-служба ОТГ.