"Йде Великдень в кожну хату"

З нагоди Великодніх свят у центрі містечка працівниками культури виконкому селищної ради (керівники Богдан Німець, Анатолій Лотишко) та освітянами, працівниками Старосинявського Будинку творчості школярів (керівники Олександр Пузирук, Ніна Стасюк) виготовлено макети великодніх писанок та оформлено дві тематичні фотозони, які встановлено біля входу в Будинок культури та на площі Старої Синяви.

У кожному закладі культури Старосинявської громади організовано розгорнуті книжково-ілюстративні виставки на тему "Йде Великдень в кожну хату", на яких представлено виготовлені власноруч працівниками культури великодні писанки, серветки, рушники, книги з даної тематики, (організатори - директор Старосинявської ЦБС Ольга Іванець, директор дитячої бібліотеки Любов Зваричук, керівники клубних закладів у селах).

У Чистий четвер, як заведено з давніх-давен, потрібно прибирати та прикрашати оселі, двори і домівки. Так, селищною радою з цією метою в рамках карантину «червоної зони» організовано передсвятковий захід «Йде Великдень в кожну хату!».

З історії свята: Пасха – свято дуже давнє. Українці відзначали його ще задовго до становлення християнства на землі Русі, і називалося воно Великдень – великий день. День весняної перемоги над зимою, світла над темрявою, торжества життя над смертю. Також наші предки пов'язували це свято ще й з весняними польовими роботами. Було прийнято пекти великодні "бабки" і прикрашати різноманітними способами яйця, котрі ми знаємо як сучасні куличі, паски, писанки і крашанки.

Як розповідають факти історії, тоді святкування Великодня було зовсім не пов'язане з розп'яттям Христа. Тільки в 325 році на Нікейському соборі, де були присутні представники всіх християнських церков, було позначено головні правила святкування Великодня, багато з яких збереглися до наших днів. З часом Пасха стала головним християнським святом.

Народні великодні обряди та традиції: велика частина народних обрядів відбувалася в Чистий четвер. Головний ритуал – помитися в воді. Християни вірять, що в цей день вода здатна вилікувати від хвороб. У Чистий четвер господині ретельно прибирали будинок і у дворі. Чистий четвер також вважається найкращим днем для варіння та прикрашання яєць. Ця традиція налічує вже близько 8 тисяч років. Писанка – символ Сонця; життя, його безсмертя; любові і краси; весняного відродження; добра, щастя, радості. З введенням християнства поступово змінюється і символіка писанки. Вона стала символом радості і віри у Воскресіння Ісуса Христа як символу всепрощення.

Відділ культури, національностей та релігій

виконкому селищної ради.