76 РОКІВ МИНУЛО З ДНЯ ТРАГЕДІЇ В СЬОМАКАХ

Сьогодні 18 липня у селі Сьомаки - день історичної пам’яті для жителів села, чиї предки, рідні, односельчани загинули в роки Великої Вітчизняної війни. 76 років пройшло з тієї дати. У селі Сьомаки зібралися на мітинг-реквієм представники громадськості, жителі села, селищної ради, райдержадміністрації, духовенства, місцеві інвестори, щоби вшанувати пам'ять загиблих у далекому 1943-му.

На місцевому кладовищі, де місцеві жителі із в.о. старостою упорядкували місця захоронення, було проведено поминальну панахиду Благочинним Старосинявського району, митр. прот. УПЦ Іоанном Задвірним та місцевими священиками Української Православної церкви. Учасники мітингу вшанували пам'ять загиблих жителів села покладанням квітів до могил.

Мітинг-реквієм продовжили біля пам’ятника загиблим в центрі села. Захід відкрили виконанням Гімну України. Завідуючий Сьомаківським СБК Олександр Попсуй організував молодь села для проведення офіційної частини мітингу: ведучі розповідали про історію села, події 18 липня 1943 року. Юні учасники мітингу декламували вірші, розповідали історію про ті далекі події.

Секретар селищної ради Наталія Гарник висловила співчуття жителям, чиї рідні безневинно постраждали в ті роки:

Шановна громадо села Сьомаки!

Кожного року в цей день ми з вами збираємося, щоби вшанувати світлу пам'ять жителів, котрі загинули від рук фашистів 18 липня 1943 року. Скільки б років не минуло, нам завжди буде боляче згадувати той день війни…

Тут відбулися події, про які неможливо забути ніколи – німецькі окупанти спалили 164 двори села Сьомаки, загинуло 184 жителі.

76 років відійшло в історію Старосинявської громади, в історію України. Наш обов’язок – пам’ятати, бо історія має велику силу, і навчає життя всіх. У ці пам’ятні дні кожен із вас згадує своїх односельчан, рідних і близьких, які відійшли у вічність.

У глибокій скорботі віддаємо данину світлій пам’яті невинно загиблим. Трагічна історія с. Сьомаки не має права на забуття.

Швидко йде час, але ця подія завжди буде нагадувати нам про цінність людського життя на Землі, вічну пам'ять загиблим.

Світла їм пам'ять!…

А всім живим бажаю добра і миру, міцного здоров’я та благополуччя. Нехай береже вас Ангел-охоронець!

В.о. старости с.Сьомаки Микола Попсуй, у своїй промові відмітив про важливість відзначення Дня пам’яті 18 липня, бо чи не кожен із мешканців мав рідних, котрі загинули від рук карателів; Микола Петрович подякував всім мешканцям, хто долучився до наведення благоустрою біля пам’ятних місць.

Працівники Старосинявськогог РБК Анатолій Лотишко, Зоя Ткачук та Ніла Лотишко виконали хвилюючі пісні.

Виступили:

• Перший заступник голови райдержадміністрації Надія Вікарська, подякувала усім, хто прийшов вшанувати світлу пам'ять загиблих, побажала миру і добра в кожній оселі;
• благочинний Старосинявського району УПЦ Іоанн Задвірний, подякував усім присутнім, провів поминальну літію;
• керівник господарства ПП «Сьомаківське» Сташко Василь Михайлович подякував працівникам культури та місцевого самоврядування за організацію заходу.

Учасники мітингу поклали квіти та вінки до пам’ятника загиблим.

Священики провели поминальну літію за загиблими жителями села.

Подяка: Виконком Старосинявської ОТГ висловлює слова вдячності усім жителям села Сьомаки, хто взяв активну участь в організації та проведенні благоустрою біля пам’ятних місць: Лесі Гончарук, Олександру Попсую, Катерині Гуриній, Світлані Стохлі, Юлії Люх, Ользі Безсмертній, Надії Сребнюк, Світлані Данчук, Таїсії Попсуй, Тамілі Каражбей, Тетяні Захарчук, Галині Похилі, Михайлу Біскупу та Миколі Рикуну, Таїсії Черкасовій, Наталії Рикун, Сергію Омельчишену, Тетяні Похилій, Олександру Чорномазу, Роману Ковальчуку, Степану Каражбею.

P.S. Кожного року в цей день збирається громада, щоби вшанувати світлу пам’ять наших жителів, котрі загинули від рук фашистів 18 липня 1943 року. Скільки б років не минуло, нам завжди буде боляче згадувати той день війни… Тут відбулися події, про які неможливо забути ніколи – німецькі окупанти спалили 164 двори села Сьомаки, загинуло 184 жителі.

В суботу 17 липня 1943 року в село Сьомаки вступив партизанський загін полковника Мельника, в загоні було багато поранених.

Селяни надавали партизанам (особливо пораненим) посильну допомогу як продуктами так і різними матеріалами. На вечір загін партизанів з обозом вийшов з села в напрямку на Меджибіж, а в селі залишився невеликий загін для прикриття руху основних сил з обозом.

Зранку в неділю 18 липня 1943 року багато чисельний зведений загін німецьких карателів і поліцаїв з двох сторін (з Старої Синяви і з села Щербані) почали наступ на село Сьомаки. Біля села на полях між загонами карателів і партизан зав’язався жорстокий бій, в якому карателів було частково розгромлено і відкинуто. За допомогу партизанам німецькі окупанти піддали жорстокій розправі жителів села…

Трагічна історія с. Сьомаки не має права на забуття.

Швидко йде час, але ця подія завжди буде нагадувати нам про цінність людського життя, вічну пам’ять загиблим.