Пам'ять: тисячі старосинявців були зморені голодом…

У суботу, 22 листопада 2025 року,  в центрі селища  Стара Синява біля Меморіалу пам’яті  жертвам  Голодомору 1921-23 р.р., 1932-33 років  відбувся   захід до Дня пам’яті 102-ій  та  92-ій річниць жертв голодомору із запалення свічок. Події  33-го особливо жорстокі, їх  треба пам’ятати, щоби ніколи не повторити… вчинені  комуністичним тоталітарним режимом геноциду Українського народу - Голодомору 1932-1933 років, голодоморів 1921-1923, 1946-1947 років в Україні, вони й нині боляче торкаються душі…

Працівники Старосинявської селищної ради, комунальних установ, рятувальники, правоохоронці та громадськість запалили свічі пам'яті, підтримуючи Всеукраїнську поминальну акцію «Запали свічку». Приспущені прапори з чорною стрічкою біля Свято-Покровського храму, лунали дзвони в пам'ять тих, хто невинно загинув в часи голодомору.

Поминальну панахиду за загиблими в часи голодомору провів настоятель Свято-Покровського храму у Старій Синяві, капелан  Андрій Макаровський.

Перший заступник селищного голови Олександр Попик у своєму виступі зупинився на історичних віхах штучно створеного голоду в Україні, як засобу покори українців російській радянській системі, страшні наслідки роботи котрої сталися на території України з мільйонами жертв. Окреслив теперішні складні часи війни, її наслідків для суспільства.

-Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років і масових штучних голодів 1921-1923 і 1946-1947 років. У 2025-му День пам’яті жертв голодоморів припадає на 22 листопада,- говорив Олександр Федорович.

У 1932-1933 роках комуністичний тоталітарний режим вчинив злочин геноциду проти українського народу. Сьогодні рашисти як спадкоємці того режиму знову коять злочини проти людяності та геноцидні дії на мирній українській землі…

Україна внаслідок Голодомору-геноциду 1932-1933 років та масових штучних голодів  втратила мільйони людських життів. У 2006 році Законом України Голодомор визнаний геноцидом Українського народу.

Метою злочину було знищення українського народу як національної групи. Комуністичний тоталітарний режим через насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл і цілих районів, заборону виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресій проти незгодних створив для українців умови, не сумісні із життям.

Голодомор став можливим тому, що українці під час Української революції не змогли вистояти у збройній боротьбі проти більшовицької агресії. Окупація України вилилася нашому народові у численні злочини, масові репресії, терор, депортації.

Сьогодні росіяни знову застосовують проти українців методи геноциду, щоб знищити нашу ідентичність, культуру, мову. Тож сучасна російсько-українська війна спрямована не тільки на те, щоб знищити незалежність Української держави, але й щоб винищити українців як самобутній народ, як націю.

Українська нація, яка була другою за чисельністю в СРСР, мала величезний культурно-історичний спадок, власні славетні традиції державотворення, досвід національно-визвольної боротьби. Широкі кола інтелектуалів та економічно самостійне селянство не сприймали політики комуністичного керівництва. Тому за мету було поставлено знищення українців як політичної нації, що могла поставити питання про створення незалежної держави. Для досягнення цієї мети був обраний жахливий інструмент – вбивство голодом. 

Результатом цього, а також внаслідок неефективного колгоспного господарювання став голод, через який весною 1932 року померло кілька сотень тисяч українців. Саме за цей менш ніж календарний рік (1932-1933) в Україні загинули мільйони людей. Жахом Голодомору була надзвичайно велика смертність серед дітей. 

На Старосинявщині згідно архівних даних під час Голодоморів постраждало понад 8 тис. людей, загинуло близько 2500 осіб. Найбільше від Голодомору постраждали села: Бабине, Паплинці та Іванківці, Цимбалівка, Паньківці, Ожарівка.  

За даними свідчень старожилів, тут відбувалися жахливі випадки… В основному, у тих селах, де люди мали справедливих і людяних керівників господарства, голів сільських рад,  і населення ставилось один до одного з розумінням та повагою, там голод переживали з найменшими втратами…  

Сьогодні демократичний світ висловлює підтримку Україні. Сили безпеки та оборони України героїчно протистоять ворогові. І кожен із нас, пам’ятаючи про злочини комуністичного тоталітарного режиму, всі сили повинен спрямувати на підтримку наших захисників.

Де б ви не були, запаліть Свічку пам’яті! Вічна пам'ять загиблим! Миру і добра Україні і всім живим!  

Пам’яті мільйонів українських селян, які загинули  голодною  смертю, пам’яті українських сіл та хуторів, які щезли з лиця землі після найбільшої трагедії ХХ століття була приурочена загальнонаціональна хвилина мовчання, до якої закликали ведучі заходу  Лілія Шатайло та Зоя Ткачук.

Молодь громади розмістили на гілках калини білі паперові  Ангели миру.

За історичними фактами: На Старосинявщині найбільше від Голодомору постраждали села: Бабине, Паплинці та Іванківці, Цимбалівка, Паньківці, Ожарівка.  

За даними свідчень старожилів, тут відбувалися жахливі випадки… В основному, у тих селах, де люди мали справедливих і людяних керівників господарства, голів сільських рад,  і населення ставилось один до одного з розумінням та повагою, там голод переживали з найменшими втратами…  

У 1989 р. в селах відкрито Меморіал пам'яті жертв сталінського терору у с.Паньківці Старосинявського району на Хмельниччині. На пам'ятних таблицях першого в районі меморіалу - 72 імені, які розшукали ентузіасти села. На сільському пам'ятнику напис: "Нехай таке більше не повториться. Жертви сталінського терору. Вони померли з голоду в 1933 році". На кладовищі села Ожарівка встановлено хрест, на могилі - меморіальні плити з іменами понад 400 сільчан, загиблих 1933 р. "Жителі села Ожарівка, які померли у 1933 році від штучно створеного голоду".

У селах Адампіль, Івки, Цимбалівка встановлено обеліски. У селі Паплинці поставлено огорожу біля могили жертв 33-го року і встановлено пам'ятник.

Навесні 1990 р. за ініціативи відомого українського письменника В.Маняка було проведено Всеукраїнський тиждень пам'яті жертв голоду 1932 - 1933 p.p. та сталінських репресій.

На сьогодні близько 30 держав офіційно визнали Голодомор 1932-33 років геноцидом українського народу. За висновками комплексних експертиз, жертвами Голодомору та масових штучних терорів голодом стали 15,5 млн українців.

За даними науковців, йдеться про 3,5 млн. жертв у період 1921-1923 років, 10,5 млн українців – у 1932-1933 роках та 1,5 млн – у 1946-1947 роках.

... Минають роки. Минають століття. Та зболена пам'ять про заморених голодом, розстріляних, закатованих житиме вічно. Вона - нагадування минулого й пересторога майбутньому. Вічна пам'ять українцям, які загинули в ті далекі голодні часи…

 
За матеріалами заходу та історичних книг.