Фото без описуСьогодні, 21 листопада Україна відзначає День Гідності та Свободи. Це – День вшанування тих подій в історії сучасної України, які змінили життя багатьох українців, їх бачення світу, своєї держави і себе. 21 листопада 2024 року згідно з указом Президента України від 13.11.2014 року No872/2014, сьогодні  відзначається 12-а  річниця Дня Гідності та Свободи.

Сьогодні у центрі селища Старої Синяви  проходив мітинг-реквієм з нагоди  Дня відзначення  Дня Гідності та Свободи. Ведучі Лілія Шатайло та Зоя Ткачук відкрили захід: «Цей день огорнутий відчуттям гордості та гіркого смутку водночас, адже за свободу та гідність кожного з нас заплачено життями Героїв Небесної Сотні, добровольців та волонтерів.  Із незламною й нескореною душею український народ постав перед всім світом під час двох революцій: Помаранчевої революції (2004 року) та Революції Гідності (2013 року), обираючи для себе за найвищу цінність – честь, гідність, свободу свого народу, проявивши свою готовність до активності, єдності і заради майбутнього – відданої самопожертви.»

Кульмінацією боротьби українців за свободу та незалежність є теперішня війна з російським агресором, яка триває з 2014 року, а зараз перебуває у найгарячішій фазі.

Саме зараз, на полі бою з одвічним ворогом, котрий впродовж усієї історії свого існування намагається нас зламати, знищити нашу культуру, вкрасти нашу історію, воює весь український народ в особі Збройних сил України, звитяжних українських воїнів, волонтерів та усіх, хто як ніколи об’єднаний у цій боротьбі здобуває свою Свободу, відстоює свою Гідність і назавжди утверджує історичну справедливість і право самостійно обирати вектор розвитку нашої держави.

Цього дня, з інтервалом у дев’ять років, розпочалися дві доленосні для сучасної України події: Помаранчева революція 2004-го та революція Гідності 2013-го.  Це було важке випробування для нашої країни, але українці довели свою любов до країни, честь і мужність. 

Проте, 24 лютого 2022 року розпочалось повномасштабне вторгнення рф на нашу квітучу землю. І вже майже 12 років знищує нашу землю, а головне - наш народ. Тисячі українців віддали найдорожче - своє життя.

Зі щирим і глибоким болем у серці сприйняв трагічні новини про чергову масштабну нічну атаку 19 листопада російських окупаційних військ на територію нашої Батьківщини. У різних областях України лунали вибухи, палахкотіли пожежі, руйнувалися оселі мирних людей, і знову пролилася невинна кров. Те, що пережила цими днями Україна, - ще один тяжкий удар по нашому народові, який стоїть на межі людських можливостей, але невтомно тримається у своїй гідності й вірі.

Сьогодні кожна українська родина, яка здригнулася від вибухів, яка втратила рідних, яка стоїть серед руїн свого дому, особливо потребує цієї близькості Божої та опіки.

Особливу скорботу викликає трагедія в сусідньому Тернополі, де російський удар по житлових будинках забрав життя мирних жителів і залишив руїни замість домівок. На жаль, уже відомо і про загиблих. Те, що було родинним затишком, осередком тепла, раптом перетворилося на місце горя. Ми можемо лише молитовно єднатися з усіма, хто сьогодні плаче над втратою рідних і переживає невимовний біль.

Про це у своєму виступі наголошував перший заступник селищного голови Олександр ПОПИК, назвавши дату - 21 листопада 2013 року, коли  півтори тисячі людей вийшли на площу в знак протесту проти відмови керівництва держави підписувати документ, до якого держава йшла роками: угоду про асоційоване членство України в Європейському Союзі.

Трагічні події в Україні, тривожать та не залишають байдужими жодного громадянина країни. Кожному з нас необхідно усвідомити, за що боролися учасники Євромайдану і заради чого пожертвувала своїм життям Небесна сотня, наші загиблі земляки, та усі воїни, які загинули і гинуть у боротьбі за свободу, цілісність та єдність держави.

До слова ведучі запросили очевидця тих страшних подій, активного учасника майдану, депутата селищної ради  Юрія Миколайовича Кравчука, котрий у своєму виступі окреслив історичні  аспекти тих подій, розповів про їх цінність та  усвідомлену боротьбу українського народу з перших дній Майдану за право вільно та  гідно жити на своїй Богом даній землі.

Хвилиною мовчання та покладанням живих квітів до пам’ятних місць у центрі селища, до Кубів із зображеннями Героїв-захисників вшанували присутні старосинявці світлу пам'ять військових, що виборювали мирне українське небо на фронті.

«Молюся за Тебе моя Україно, за кожного батька, за кожного сина, за кожную матір, за кожну дитину я Бога прошу – збережи Україну! Страшною порою не дай їм загинуть! Хай наші молитви до Бога полинуть!» 

Звучали побажання   Перемоги Україні, мирного неба, а воїнам – повернення у рідні домівки живими і здоровими.

Слава кожному з вас, слава Збройним силам України, Слава Україні!
 


За матеріалами заходу