ВІСПА МАВП

Фото без опису Віспа мавп – це зоонозне захворювання, яке передається від тварин до людини. Збудник відноситься до роду ортопоксвірусів, споріднений з чорною віспою, але протікає з більш легкими проявами і меншою летальністю. Ареалом поширення вважається Західна та Центральна Африка, але також бувають епізоди в інших частинах світу..

Природна історія розвитку вірусу віспи мавп все ще невідома для вчених, також не вдалося визначити точного переносника, що ускладнює дослідження проблеми. При цьому характерну сприйнятливість до вірусу мають соні, гамбійські щури, не людиноподібні примати і смугасті білки.

Мавпа віспа є зоонозним вірусом – це означає, що вірус передається від тварини до людини. Значна кількість заражень відбувається не після укусів чи подряпин домашніх гризунів, а через дотик до їхньої підстилки або за допомогою прямого контакту зі звірком. Також фахівці не виключають аліментарний шлях зараження, коли вірус проникає в організм людини через недостатню термічну обробку вживаних тварин-носіїв у їжу.

Основними шляхами зараження віспою мавп є:

Контактний – прямий контакт із переносником;
Повітряно-краплинний – непрямий контакт через крапельки, які затримуються в повітрі після чхання або кашлю.

Можливі вкрай поодинокі випадки зараження людини від іншої людини. Але так захворіти досить складно – необхідно піддаватися дуже тісному та тривалому впливу з боку переносника. Також у лікарів є певні підстави вважати, що вірус може передаватися статевим шляхом при інтимній близькості.

Інкубаційний період віспи мавп є досить тривалим і становить від 5 до 21 доби, але у більшості людей симптоми виявляються через 6-13 днів після зараження.

Залежно від стадії розвитку захворювання, ознаки та симптоматичні прояви можуть суттєво відрізнятися. Перші симптоми віспи мавп схожі на звичайний грип, супроводжуються: підвищенням температури тіла, збільшенням лімфовузлів, ознобом, головними та м’язовими болями. Іноді може спостерігатися нудота та блювання.

Характерна для віспи мавп висипання виступає на тілі хворого лише через 3-4 дні після прояву перших симптомів. Відповідно до медичної класифікації, лікарі виділяють два ключові періоди розвитку інфекції, які відрізняються симптоматичними проявами: період інвазії та період висипання на шкірі. Розглянемо докладніше:

Період інвазії триває від 0 до 5 днів. Виявляється симптомами лихоманки з температурою вище 39⁰С, лімфаденопатією, головними та м’язовими болями, а також слабкістю;
Період висипання на шкірі – супроводжується характерними висипаннями на шкірному покриві, що часто локалізуються на підошві стоп, обличчі, кінцівках, слизових оболонках ротової порожнини, рідше рогівці очей. Кількість шкірних уражень, залежно від тяжкості перебігу захворювання, може суттєво відрізнятися: від поодиноких вогнищ до поразки великих ділянок.

Лікарі клініки ІМПУЛЬС у Києві зазначають, що важкі симптоматичні прояви найчастіше спостерігаються у дітей. Їхня складність визначається тривалістю контакту дитини з зараженим носієм, а також індивідуальними особливостями організму.

Головна небезпека віспи мавп полягає в особливостях передачі вірусу. Якщо він масово передаватиметься не тільки від тварин до людини, а й навпаки – це може

призвести до ендемічності захворювання. Також віспа несе у собі більшу небезпеку для дітей, ніж для дорослих. У юних пацієнтів спостерігаються тяжкі симптоми, які потребують інших підходів у лікуванні.

Ще однією вираженою небезпекою мавпячої віспи є можливі ускладнення, які проявляються у вигляді бронхопневмонії, профузної діареї та септичних станів. Наприклад, поява виразкових рубців на рогівці ока може викликати часткову або повну сліпоту.

У більшості випадків віспа мавп у дорослих та дітей протікає доброякісно, тому прогноз сприятливий. Але в ряді випадків, без своєчасної діагностики та використання адекватної схеми лікування, може призвести до смерті.

Також на показник летальності впливає штам вірусу. У різних штамів показник летальності може змінюватись у межах 0-11%, що при масовому поширенні може викликати проблеми загальнодержавної медичної сфери, пов’язаної з недостатністю ліжок. Станом на початок літа спалах віспи мавп у європейських країнах не призвів до летальних випадків, тоді як центрально африканські штами демонструють смертність на рівні 10,5%.

У кожному окремому випадку лікар дає прогноз пацієнту за результатами первинного обстеження та лабораторної діагностики.

Ключовим аспектом профілактики віспи мавп є поінформованість населення про особливості інфікування, а також фізичні обмеження контакту з вірусом. Сьогодні вченими ведеться розробка актуальних методів профілактики, які мають суттєво знизити ймовірність зараження людини.

У деяких країнах вже розроблено чи формуються стратегії вакцинації осіб, які перебувають у групі ризику, а саме: медичних працівників, співробітників лабораторій, епідеміологів тощо. Ще одним важливим аспектом профілактики на рівні державної політики є своєчасне виявлення захворювання та заходи щодо епідеміологічного нагляду. Людям із симптоматичними проявами, рекомендується негайно викликати швидку допомогу, а лікарям проводити комплекс діагностичних заходів, які у тому числі включають консультацію кардіолога, невролога, терапевта, тощо.