77-а РІЧНИЦЯ ВИЗВОЛЕННЯ СТАРОСИНЯВСЬКОГО КРАЮ
77 років життя після закінчення Великої Вітчизняної війни – чималий проміжок часу. За цей період на Старосинявщині народилося і почало по-новому будувати життя не одне молоде покоління… Використовуючи усі можливі історичні джерела та архівні документи ми спробували відобразити ті давні події визволення нашого району, щоби ще раз нагадати про важливий для кожного з нас історичний період.
…Загриміли над березневими полями Старої Синяви громи визволення, радісні і довгожданні громи. 5 березня 1944 року салютували військам 1-го Українського фронту, який, перейшовши в наступ, прорвав оборону німців на фронті протяжністю до 180 км і розбив вщент чотири танкові і вісім піхотних дивізій німців й оволодів містом та великою залізнодорожною станцією в Ізяславі, містами Шумськ, Ямпіль та Остропіль. Із 6 березня наші війська переслідували ворога в його оперативній глибині на проскурівському напрямку. Наступали в дуже важких умовах: заметіль, дощі, тумани, вночі – заморозки, а вдень до 5 градусів тепла. Піхоті доводилося бути по-коліна в багнюці, бійці не здавалися, несли на собі важезні міномети та протитанкову зброю, на руках підіймали втомлених коней, несли патронні ящики і продовжували рухатись вперед. Воїни 6-ої інженерно-саперної бригади резерву Головного командування діяли в складі 1-ої гвардійської армії, яка взяла наступ на Старокостянтинів. Війська 18-ої армії в напрямку Глинські, Хмільник просувалися на південний захід, звільняючи Кудинку, Чаплю, Ялиновку та інші села. На лівому фланзі 1-ої гвардійської армії (у взаємодії з правофланговими частинами 18-ї армії) просувався і 30-й стрілків корпус генерал-лейтенанта Г.Лазько. Дві девізії його корпусу вступили на землі Старокостянтинівського району. 141-ша дивізія оволоділа селами Ожарівка, Пишки, Пасічна і вийшла до опорного пункту ворога в с. Пиляві. 121-ша дивізія вибила гітлерівців із села та залізнодорожної станції Адампіль, звільнила Паплинці, Новосинявку, Сьомаки та інші села. Ворожі війська зовсім не очікували, що наші частини несподіваним рухом обійдуть саму Стару Синяву з двох сторін і можуть перехватити єдину мощену дорогу із райцентру на Меджибіж. Тому фашисти поспіхом підтягнули резерви із Летичева, посилюючи свій гарнізон в Старій Синяві. Напередодні наступу на Синяву весь особовий склад мінометного полку, яким командував Герой радянського Союзу І.Заїкін, довідався про жахливу трагедію в селі Сьомаки та страшну долю його жителів, більшість яких ворог розстріляв, а хати спалив за допомогу партизанам. Ненависті бійців не було меж.
Після обіду 7 березня підрозділи 121-ої Рильсько-Київської Червонопрапорної стрілецької дивізії 1-ої гвардійської армії 1-го Українського фронту, що рухалися з Нової Синявки, атакували за 1 км від райцентру в с.Заставці та розгромили ворожий піхотний батальйон. Ввечері наші бійці витримали нелегкий бій на території колишнього Цукрового заводу. Дружною атакою ворога вибили з райцентру. У цьому бою найбільш відзначився дивізіон І.Тюріна. У заводських корпусах та приміщеннях засіло більше 200 гітлерівців з кулеметами і мінометами. Всі вони були вбиті, а вранці 8 березня Стару Синяву звільнили від загарбників!
Гітлерівці втікали єдиною кам’яною дорогою зі Старої Синяви на Меджибіж. Підполковник В.Брем, не втрачаючи часу, посадив 1-ий батальйон на машини і з танковою ротою почав переслідувати ворога. За передовим табором рухалась рота кулеметників з резерву командира полку, якій поставлено завдання відбивати можливі контрнаступи ворога із флангів і захищати своїх. Так кінець боїв вирішувався маневром, що дозволило відразу розгромити ворожий гарнізон в селі Іванківці і без зайвої затримки вийти до села Лисанівці – 18 км південно-західної Старої Синяви, де німці підсилили свій гарнізон. Підполковник Брем направив роту кулеметників справа від села, вона зустрілася із підрозділами 141-ої дивізії, яка визволила села Пилявку та Пиляву, а 8 березня Ілляшівку та Самчики Старокостянтинівського району. На лівому фланзі підрозділу 121-ої дивізії, вибивши німців із сіл Буглаї, Дашківці, Іванківці, бійці вийшли до окраїни Лисановець із південного сходу. Настап із трьох напрямків вирішив бій за село буквально в щитані хвилини. Особливо успішно діяла рота кулеметників, котра нанесла несподівані удари в центрі села. Ворожий гарнізон було знищено…
В бою за Стару Синяву розгромлено полк німецької піхоти, захоплено 36 гармат, 25 мінометів, 87кулеметів, 11 радіостанцій і 250 автомашин. При визволені району загинуло 300 наших воїнів, 2 797 синів і дочок старосинявської землі пішли у вічність, щоб мирним вічно було життя.
За мужність і героїзм понад 660 воїнів відзначені високими урядовими нагородами. У нашій пам’яті - світлі імена Героїв Радянського Союзу родом зі Старосинявщини. Вони прославили Старосинявщину на весь світ. На той час звання Героя Радянського Союзу вважалося найвищою нагородою Батьківщини, якою нагороджували людей з великим виявом мужності та самопожертви. Це звання засновано Постановою ЦВК СРСР від 16 квітня 1934 року. Присвоювалося за особисті або колективні заслуги перед державою, пов’язані зі здійсненням героїчного подвигу. Вперше його отримали пілоти СТСР 20 квітня 1934 р. за порятунок учасників арктичної експедиції на пароплаві «Челюскін». Указом Президії Верховної Ради СРСР від 1 серпня 1939 р. про додаткові знаки для Героїв Радянського Союзу було встановлено медаль «Золота Зірка». А для вшанування подвигів двічі героя Радянського Союзу на Батьківщині мало споруджуватись його погруддя з бронзи, а погруддя тричі Героя Радянського Союзу встановлювалося у Москві біля Палацу Рад... До початку Великої Вітчизняної війни звання героя Радянського Союзу були удостоєні понад 600 осіб, під час війни цим званням відзначено вже льотчиків-винищувачів, які відзначились у повітряних боях на підступах до Ленінграда. Першим кавалером двох медалей «Золота Зірка» був удостоєний українець підполковник С.Супрук, який загинув 4 липня 1941 року в нерівному бою за із 6-ма ворожими винищувачами. У роки Великої Вітчизняної війни високим званням Героїв РС були удостоєні 11,5 тисяч радянських воїнів. З них 104- двічі, а Маршал Радянського Союзу Жуков Г., військові льотчики І.Кожедуб і Покришкін О. – тричі. Звання Героя РС присвоєно 2 069 українцям, серед двічі удостоєних даним званням є 29 українців. Високою нагородою із врученням медалі «Золота Зірка» та ордена «Леніна» за бойові заслуги перед Вітчизною удостоєно 5-ро наших земляків, які стали гордістю нашого району і шкіл, в яких навчалися. Не кожен район може похвалитися такою кількістю заслужених людей того історичного періоду…
… Стрімко летить час, відходять у вічність ветерани Великої Вітчизняної. Нині на території громади проживає 4 учасників бойових дій, що безпосередньо брали участь в боях Великої Вітчизняної війни: Григорій Якович Заїка із села Мисюрівки, Іван Трохимович Кіт із с.Заставець, Григорій Пилипович Гавришко із с.Паплинець, Андрій Михайлович Кравчук із с.Рідкодуб. Вони боролися за мир та ясне небо над нами, захищали свій народ та Батьківщину.
Важкі роки лихоліть минули, але ми повинні вічно пам’ятати їхній подвиг, на якому повинне виховуватись і молодше покоління. У ці березневі дні 7-9 березня 2021 року на території громади відбулися вшанування пам’яті воїнів Великої Вітчизняної війни покладанням живих квітів до пам’ятників та меморіалів пам’яті. В історії сказано: «Якщо людство забуває минулу війну – наступає наступна, ще більш жорстока…». Тож пам’ятаймо своїх земляків – захисників мирного життя, шануймо їхню славу і бережімо мир на землі!..
Прес-служба ОТГ.