Фото без описуСтаросинявська об’єднана територіальна громада (ОТГ) була створена серед перших в Україні – у 2015 році. Особливістю її є ще й те, що до складу громади увійшли усі 45 населених пунктів району, межі громади співпали із межами району. За ці роки громада відчутно змінилася: у селах проведене вуличне освітлення, збудовані водогони, реалізовано сучасні проекти.

На території громади збудували сонячну електростанцію, запрацювали завод із переробки сої, елеватор. Ми поспілкувалися зі Старосинявським селищним головою Віталієм Здебським про те, чи важко бути першопрохідцем, як воно – організовувати життя у новоствореній структурі?

– Коли почали говорити про створення громад, я працював першим заступником голови райдержадміністрації, – розповідає Віталій Едуардович. – Ми були першопрохідцями у цій справі, об’єднали увесь район в одну громаду. Таких громад тоді в Україні було всього три. У рекомендаціях зі створення ОТГ було зазначено, що віддаленість від кожного населеного пункту до центру громади має бути не більше тридцяти кілометрів. Стара Синява була в центрі, найвіддаленіше село – Ожарівка, до якої тридцять три кілометри. План створення громади винесли на обговорення. Я сам їздив у кожен населений пункт, зустрічався з людьми на сходах сіл, розповідав про переваги об’єднання та фінансування. Люди підтримали ідею, а мене обрали селищним головою.

– Першим бути завжди важко...

– Звісно. Я вночі прокидався, все думав: я розповідаю людям про переваги об’єднання в громаду, обіцяю, що держава підтримає фінансово. А чи ж так буде? Чи дасть держава гроші? Після першого року роботи переконався, що держава таки підтримала громади. Одразу ми отримали субвенцію на розвиток інфраструктури. Перша субвенція була – сімнадцять мільйонів. А протягом першого року діяльності ОТГ отримали близько двадцяти шести мільйонів гривень.

– На що витратили гроші?

– Уперший рік вдалося зробити досить багато. Наше комунальне підприємство не мало техніки, була стара, зношена, якою нічого не можна було зробити, за надані гроші купили мінітрактор, саджалку, копач, культиватор, причіп, косилку. Таким чином змогли надавати послуги мешканцям в усіх населених пунктах громади. За першу субвенцію відремонтували ліфт у лікарні, який не працював кілька десятків років, «висів довгобудом». Тепер пацієнти можуть легко потрапити у стаціонарні відділення.

Також виконали реконструкцію значної частини водогону в Старій Синяві – більше 18 км при плануванні 14 км, на яку залучили понад вісім мільйонів гривень - взялися за вирішення наболілого питання для жителів громади - реконструкції частини водогону в смт. Стара Синява, на  що використано  понад 8,6 млн. грн. Реконструкція водогону – було питання №1 забезпечити людей питною водою та безперебійним водопостачанням. Чимало надходило звернень громадян з приводу вирішення цієї проблеми - труби водогону ще 50-их років цементно-азбестові, були часті прориви, система водогону – стара, зношена… Потрібно було діяти швидко, і встигнути вчасно освоїти субвенцію. Коли я прийшов на посаду, поставили завдання за рік завершити. І ми це зробили. Мене цікавив результат, а не процес. Тому поставлено чіткі терміни здачі об'єкта в експлуатацію. Ми розпочали реконструкцію водогону в кінці 2016, а здали в експлуатацію в кінці 2017р. Мій принцип - вміло використовувати час, а час здорожчує будь-який об'єкт. Якщо би ми не розпочали робіт, потрібно було б повернути кошти в держбюджет, як це було в попередніх роках, а якби «затягнули» роботи, то вартість об’єкта з часом збільшилася би. Ціни зростали… І тоді ми не мали б нового водогону. І це не тільки в Старій Синяві. Проблеми з водопостачанням були й у селах. Рівень води у криницях впав до критичної відмітки. Тож прийняли програму водозабезпечення і водопостачання громади. І на сьогодні більше половини населених пунктів забезпечені питною водою. Відремонтували тротуари в райцентрі, разом з депутатським корпусом прийняли програми ремонту доріг, вуличного освітлення. До реалізації програми з освітлення залучили інвесторів, які обробляють земельні ділянки, запропонували участь у співфінансуванні. Інвестори закупили матеріали, а ми забезпечили встановлення, монтажні роботи, підключення. Усі роботи напрямки виконання робіт з інфраструктури ми обговорювали із мешканцями сіл, виїжджали на загальні збори та кожне питання проголосовували, люди самі першочергово визначалися із об’єктами, які потрібно зробити. І ми це виконували. Ми маємо в планах реалізувати ще й інші необхідні для жителів громади проєкти, які їм дуже потрібні і за які раніше ніхто не брався. Я маю перспективні плани, і однозначно ми зможемо ці проєкти реалізувати.

-Віталію Едуардовичу, про вас говорять, як ефективного виконавця сучасних проектів, архітектора. Поділіться моментами роботи в цій ланці діяльності.

- Дякую усім, хто розуміє й цінить реалізовані проекти. Ще один великий грантовий проєкт – це створення центру з надання адміністративних послуг (ЦНАП). На нього залучили сімдесят п’ять тисяч євро грантових грошей. Тепер маємо ЦНАП європейського зразка. За кошти європейського гранта провели вуличне освітлення в Пилявці, там побудували лінію в сім кілометрів. Також за рахунок гранту «Місцеві пожежні команди» придбали обладнання. Реалізували сучасний проект «Поліцейський офіцер громади» - відкрили власну поліційну станцію, з місцевого бюджету придбали обладнання на чотири віддалені робочі місця. А центр зробили в Адамполі. Активно працюємо з інвесторами, залучаємо їх до співфінансування, зокрема на проведення водогонів.

– З сіл підвозите дітей в опорну школу, яку створили в центрі громади? – -Багато батьків хочуть, щоб їхні діти навчалися у великій сучасній школі. Для підвезення дітей з сіл маємо автобуси. Підвозимо у ту школу, де діти хочуть навчатися. Проте, якщо у закладі навчається менше двадцяти п’яти дітей, його все ж доводиться закривати, бо держава такі заклади не фінансує. Приміром, у Мисюрівській школі навчається лише дев’ятнадцять дітей. Тому на останній сесії селищної ради прийняли рішення закрити її, адже демографічна ситуація в селі не дає надії, що за кілька років школярів буде більше. Щоб підвозити дітей, відремонтували дорогу. Ще є кілька шкіл, де мало учнів. Але поки що рішень щодо них не приймали, подивимося, скільки буде учнів на перше вересня, і тоді вирішуватимемо.

– У квітні стартувала реформа другої ланки охорони здоров’я. Як підтримуєте місцеву лікарню?

– У перший рік існування громади виникла проблема з опаленням приміщення лікарні. Ми перейшли на альтернативні джерела, на чому зекономили значні кошти. За них в інфекційному відділенні замінили вікна та двері. Далі продовжили ремонт в інших відділеннях. У нас не було реанімаційного відділення. Виготовили проєкт, з державного бюджету отримали на нього гроші, також значну суму виділила селищна рада. Таким чином на ремонт терапевтичного та обладнання реанімаційного відділень витратили понад півтора мільйони гривень. Під час епідемії коронавірусу зрозуміли, що ми не готові до епідемії, не маємо коштів, аби з нею боротися. Тому звернулися до усіх підприємців, які працюють на території району, з проханням про допомогу. І були вражені результатом співпраці, бо вдалося залучити близько двох мільйонів гривень. Агропромхолдинг «Астарта-Київ» закупив апарат штучної вентиляції легень, за зібрані кошти на офіційних рахунках медзакладів купили пульсометри, респіратори, маски, мийні засоби, захисні костюми та все необхідне для роботи. Про усі надходження і витрати повідомляємо на сайті селищної ради – звітуємо кожен день, так хотіли жителі, щоби усе висвітлювалося відкрито та прозоро. Дуже вдячні усім, хто долучився до цієї благодійної справи.

– Які підприємства працюють на території громади?

– У 2017 році у нас запрацювало найбільше в Україні підприємство з переробки сої – олійно-екстракційний завод. Там працює близько 200 людей. Це підприємство сплачує левову частку податку з доходів фізичних осіб із заробітної плати. У 2019 році побудували елеватор для зберігання зерна. У Адамполі збудували підприємство з розливу рідких добрив. Завдяки цьому Адампіль отримав чималі кошти на розвиток інфраструктури. Ми провели там схід села, люди висловилися, що хочуть, щоб відремонтували дороги. І вже шістдесят відсотків доріг у селі заасфальтовані. Цього року запрацював гранітний кар’єр у Новій Синяві. У Старій Синяві побудували сонячну електростанцію. Раніше там було кагатне поле цукрозаводу, яке роками заростало бур’янами і не приносило ніякої користі ні людям, ні громаді. А тепер діє сонячна електростанція. Інвестор вкладає гроші в розвиток інфраструктури громади, сплачуючи в селищний бюджет за оренду цієї земельної ділянки. Потужність сонячної електростанції дає можливість забезпечити електроенергією, без врахування великих об’єктів промисловості, населення всієї громади. Старосинявська об’єднана територіальна громада на цьому не зупиняється, на часі є напрацювання щодо залучення інвесторів на будівництво потужнішої сонячної електростанції.

Вагомі результати із співпраці маємо із: ТОВ «Енселко-агро», ТОВ «КЕРНЕЛ», агропромхолдингом «Астарта-Київ», ТОВ "Поділля Агропродукт", завдяки спільним діям із селищною радою вдалося позитивно вирішити десятки питань їз благоустрою, інфраструктури, допомоги лікарям та ін.

Взагалі на території громади працює близько 30 агропідприємств, майже з усіма ведемо чітку сплановану співпрацю на розвиток сіл громади. Хто розуміє важливість та відкритість процесу співпраці, із задоволенням йде на зустріч людям.

Щиро дякую за співпрацю інвесторам, більшості депутатам, які зараз працюють в депутатському корпусі селищної ради, вони довели свою ефективність, професійність. Як показує час, результати поставлених завдань мешканцями громади досягаються планомірною непростою роботою, спільними злагодженими зусиллями, клопіткими буднями, а не шоу в залі чи криками біля трибуни, блокуваннями сесій, бо це не вирішить суті проблем, внаслідок чого виникали нікому не потрібні перешкоди. Проблему (робоче питання) потрібно знати як вирішити, вміти, а потім «закачати рукави» і працювати. Потрібно розуміти, що реалізувати усі види робіт та сучасних проєктів можна, і ми це спробували, зробили, і маємо перспективні плани реалізації наступних завдань.

 

Інтерв’ю підготували:

Олена ЩЕГЕЛЬСЬКА

Світлана ЯСЬКОВА, (фото автора).