A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Старосинявська селищна рада
Хмельницька область, Старосинявський район

СВІТЛА ПАМ'ЯТЬ: НА СТАРОСИНЯВЩИНІ БУЛО РЕПРЕСОВАНО 75 ЛЮДЕЙ…

Дата: 18.05.2020 15:41
Кількість переглядів: 456

День пам’яті жертв політичних репресій відзначають щороку у третю неділю травня, а 5 серпня в Україні - День пам’яті жертв «Великого терору». У селах Адампіль та Івки Старосинявської громади вшановано пам'ять жителів населених пунктів, які були репресовані в 1937-1938 роках.

В.о. старости сіл Адампіль, Липки та Перекора Віктор Сосняк, та в.о. старости сіл Івки, Мисюрівка та Травневе Володимир Бортник із мешканцями сіл - представниками органів місцевого самоврядування провели пам’ятні дні у селах Адампіль та Івки, де встановлено пам’ятники репресованим односельчанам, вшанували репресованих односельчан хвилиною мовчання та покладанням квітів до пам’ятників. На території сіл Адампіль, Липки, Перекора невино страчено 32 людини, на території сіл Івки, Мисюрівка та Травневе було репресовано 43 жителі, інтелігенція сіл та господарі, що своєю працею розвивали село…

Як повідомляють історичні джерела Українського Інституту національної пам’яті, «Вікіпедія»: «Великий терор – масштабна кампанія масових репресій громадян, що була розгорнута в СРСР у 1937–1938 р.р. для ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства. Великий терор - найменування доби в історії СРСР (1937–1938 роки), коли сталінські репресії були різко посилені та доведені до максимуму своєї інтенсивності.

19 травня 1938 року була найкривавіша ніч у Києві – у в’язницях НКВД було розстріляно 563 людини. Розстріли, як правило, проводилися на подвір’ях в’язниць, у підвалах НКВД або безпосередньо перед похованням.Биківнянське поховання жертв сталінських репресій є одним із найбільших на території України. Вже встановлено імена понад 19 тисяч розстріляних громадян.

… Події тих далеких років до глибини душі вражають жорстокістю. Сталінські репресії - масові репресії, що здійснювалися в СРСР в 1930-і - 1950-і роки і пов'язані з ім'ям організатора та ідеолога репресій  Й.Сталіна, фактичного диктатора Радянського Союзу в цей період. До репресивних акцій можна віднести геноцид українців, чистки в рядах правлячої ВКП (б) (після 1952 р. КПРС) та НКВС, розкуркулення, депортації цілих етнічних груп, гоніння проти «соціально чужих елементів» і «саботажників», масові ув'язнення і розстріли «ворогів народу». З точки зору міжнародного права, такі злочини нічим не відрізняються від злочинів Нацистської Німеччини, класифікуються міжнародним законодавством як злочини проти людяності і відповідно до Лондонського Статуту Міжнародного військового трибуналу підпадають під юрисдикцію Міжнародного військового трибуналу.

Термін «репресії» використовувався в СРСР для визначення методу покарання людей, які вважалися антиреволюційними елементами і ворогами народу. Чистки мотивувалися бажанням частини партійного керівництва позбавитися інакодумаючих елементів з Партії і з метою утвердження влади Сталіна. Інші кампанії репресії проводилися проти соціальних груп, які вважалися або були звинувачені у діяльності з прихованими політичним мотивами чи протистояли радянській владі і політиці Комуністичної партії.

Найбільша суспільна увага була сконцентрована на репресіях як проти самих лідерів Комуністичної партії, так і проти державних службовців і командного складу збройних сил, широкого загалу членів Партії. Масові репресії в цей час супроводжувалися разом з порушеннями радянськими державними органами радянської законності. Однак, кампанія репресій торкнулася представників багатьох інших груп суспільства: інтелігенції, селян і особливо, яких називали «надто багатими селянами» (куркулями). Вістря репресій НКВС було спрямоване також проти цілих етносів і етнічних груп, яких називали «п'ятою колоною».

У дослідженнях Великого терору тривалий час залишалися суперечності щодо кількості жертв і його причини. Тут зіткнулися погляди прибічників теорії тоталітаризму і дослідниками, які вбачали причину терору в суперечностях радянського суспільства, у політичному конфлікті між центром і периферією.

За матеріалами історичних джерел -

Українського інституту національної пам’яті.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь