«Квіти у полі, там де Крути…»

29 січня – День пам’яті героїв Крут – саме там у 1918 році відбувся бій, що на довгі роки став одним із символів боротьби українського народу за свободу і незалежність. Як вшанування пам’яті героїв у читальній залі Старосинявської ЦРБ відбулася історична година до Дня пам’яті героїв Крут.

Мало яка інша подія в історії України є настільки ж відомою, як бій під Крутами. Він посідає чільне місце в національній історичній пам’яті, проте в історіографії досі немає цілісного опису крутянських подій. Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року. Це пам'ятна, однак трагічна для України подія – 5-годинний бій між 6-тисячним підрозділом російської Червоної гвардії під проводом есера Михайла Муравйова та загоном із київських курсантів і козаків "Вільного козацтва", що загалом нараховував до 400 вояків.

«На Аскольдовій могилі поховали їх –тридцять мучнів українців. Славних, молодих…» Це слова з вірша Павла Тичини "Пам'яті тридцяти". Вони присвячені молодим українцям, які загинули у бою під Крутами 29 січня 1918 року. Бою, який обріс легендами. І, попри поразку, став праобразом мужності та відваги для українського народу.

29 січня 2019 року в читальному залі Старосинявської центральної районної бібліотеки відбулася історична година до Дня пам’яті героїв Крут «Квіти у полі, там де Крути…». Захід проведено спільно з учнями 9-А класу Старосинявського НВК, їх класним керівником Романенко Т.В. та вчителем історії Собур О.В. Розпочала захід бібліотекар читального залу Ірина Шпак, яка розповіла про той важкий і грізний час, коли юні студенти та учні гімназії піднялись на оборону рідного краю. Їх було лише 300… Учні прочитали спогади очевидців того бою та продекламували вірші українських поетів про героїку Крут. Згадавши прізвища гімназистів, які поклали своє життя за вільну і незалежну Україну, усі присутні схилили голови і вшанували їх хвилиною мовчання.

Бібліотекар Ірина Шпак звернулася до молоді, що подвиг українських юнаків під Крутами, які своєю кров’ю окропили святу землю в боротьбі за волю України, навічно залишиться в історії як символ національної честі… Вони – студенти, курсанти, школярі – виявилися у своєму патріотизмові вище за класові інтереси і, коли постала потреба, без вагань віддали молоде життя в ім’я волі свого народу. В масштабах всесвітньої історії ця битва зовсім невеличка. Вона не є зразком військового мистецтва. Просто це – символ нескореного духу нашої нації.

Завершився захід рядками вірша:

«Слава, слава Україні і її народу,

Що своїм життям безцінним захищав свободу,

Що довідну самостійність розумом відстояв,-

Тричі слава Україні і її героям.»

Старосинявська ЦРБ.