75-та РІЧНИЦЯ ТРАГЕДІЇ СЬОМАКІВ

Сьогодні 18 липня у селі Сьомаки Старосинявської громади - особливий день, день історичної пам’яті для жителів села, чиї предки, рідні, односельчани загинули в роки Великої Вітчизняної війни. 75 років пройшло з тієї дати. Сьогодні у селі Сьомаки зібралися на мітинг-реквієм представники громадськості, жителі села, селищної ради, райдержадміністрації, духовенства, місцеві інвестори, щоби вшанувати пам'ять загиблих у далекому 1943-му.

На місцевому кладовищі, де місцеві жителі із в.о. старостою упорядкували місця захоронення, було проведено поминальну панахиду Благочинним Старосинявського району, митр. прот. УПЦ Іоанном Задвірним та місцевими священиками Української Православної церкви. Учасники мітингу вшанували пам'ять загиблих жителів села покладанням квітів до могил.

Мітинг-реквієм продовжили біля пам’ятника загиблим в центрі села. Захід відкрили виконанням Гімну України. Завідуючий Сьомаківським СБК Олександр Попсуй організував молодь села для проведення офіційної частини мітингу: ведучі Віталій Попсуй та Анастасія Федорчук розповідали про історію села, події 18 липня 1943 року. Юні учасники мітингу декламували вірші, розповідали історію про ті далекі події.

Селищний голова Віталій Здебський відкрив мітинг-реквієм:

Спогад про страшну трагедію у селі Сьомаки, яка сталась 18 липня 1943 року, бентежить кожного. Сьогодні, ми зібрались вшанувати світлу пам’ять заживо спалених мешканців села. У ті далекі роки горе торкнулося кожної родини. Трагедія Сьомаків увійшла в  історію чорною сторінкою.

Тож нехай ніколи не заростає стежина пам’яті, а надалі щоб не було повторення таких злочинів, щоб колосились лани, дзвенів щасливий сміх дітей. Вам, шановні земляки, бажаю миру, здоров’я, довголіття, достатку в домівках. 
Нехай село живе й розвивається, а вулиці його повняться веселим сміхом малечі.

В.о. старости с.Сьомаки Микола Попсуй, у своїй промові відмітив про важливість відзначення Дня пам’яті 18 липня, бо чи не кожен із мешканців мав рідних, котрі загинули від рук карателів; Микола Петрович подякував інвестору Василю Сташко (ПП «Сьомаківське») та ФГ «Новосинявське» (керівнику Сергію Кравчуку) за підтримку у проведенні Дня пам’яті, організацію поминального обіду, висловив подяку всім мешканцям, хто долучився до наведення благоустрою біля пам’ятних місць.

Працівники Старосинявськогог РБК Анатолій Лотишко, Зоя Ткачук та Ніла Лотишко виконали хвилюючі пісні.

Виступили:

• голова райдержадміністрації Ігор Русий, подякував усім, хто прийшов вшанувати світлу пам'ять загиблих, побажав миру і добра в кожній оселі;
• благочинний Старосинявського району УПЦ Іоанн Задвірний, подякував усім присутнім, провів поминальну літію;
• керівник господарства ПП «Сьомаківське» Сташко Василь Михайлович запросив усіх на поминальний обід і подякував працівникам культури та місцевого самоврядування за організацію заходу.

Учасники мітингу поклали квіти та вінки до пам’ятника загиблим.

Священики провели поминальну літію за загиблими жителями села.

Інвесторами-аграріями та мешканцями села було підготовлено поминальний обід.

Подяка: Виконком Старосинявської ОТГ висловлює слова вдячності інвесторам В.Сташку (ПП «Сьомаківське») та С.Кравчуку (ФГ «Новосинявське»), усім жителям села Сьомаки, хто взяв активну участь в організації та проведенні благоустрою біля пам’ятних місць: Лесі Гончарук, Олександру Попсую, Катерині Гуриній, Світлані Стохлі, Галині Безносенко, Юлії Люх, Ользі Безсмертній, Надії Сребнюк, Світлані Данчук, Анатолію Рикуну, Олександру Галишу, Марії Попсуй, Віті Якубцовій, Таїсії Попсуй, Світлані Мушиній, Інні Попсуй, Тамілі Каражбей, Тетяні Захарчук, Галині Похилі, Михайлу Біскупу, Анатолію Галишу та Миколі Рикуну.

P.S. Кожного року в цей день збирається громада, щоби вшанувати світлу пам’ять наших жителів, котрі загинули від рук фашистів 18 липня 1943 року. Скільки б років не минуло, нам завжди буде боляче згадувати той день війни… Тут відбулися події, про які неможливо забути ніколи – німецькі окупанти спалили 164 двори села Сьомаки, загинуло 184 жителі.

В суботу 17 липня 1943 року в село Сьомаки вступив партизанський загін полковника Мельника, в загоні було багато поранених.

Селяни надавали партизанам (особливо пораненим) посильну допомогу як продуктами так і різними матеріалами. На вечір загін партизанів з обозом вийшов з села в напрямку на Меджибіж, а в селі залишився невеликий загін для прикриття руху основних сил з обозом.

Зранку в неділю 18 липня 1943 року багато чисельний зведений загін німецьких карателів і поліцаїв з двох сторін (з Старої Синяви і з села Щербані) почали наступ на село Сьомаки. Біля села на полях між загонами карателів і партизан зав’язався жорстокий бій, в якому карателів було частково розгромлено і відкинуто. За допомогу партизанам німецькі окупанти піддали жорстокій розправі жителів села…

Трагічна історія с. Сьомаки не має права на забуття.

Швидко йде час, але ця подія завжди буде нагадувати нам про цінність людського життя, вічну пам’ять загиблим.

 

 

Прес-служба Старосинявської ОТГ.