Епізоотична ситуація щодо сказу тварин в громаді контрольована

10 квітня 2026 року відбулось позачергове засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Старосинявській селищній раді. Причиною скликання ДНПК став випадок сказу дикої тварини, а саме лиса, задушеного собаками на території домогосподарства жительки с.Паплинці 

Комісія вирішила:

1.Запровадити карантинні обмеження з 09.04.2026 року на території    населеного пункту с. Паплинці, Старосинявської ТГ, Хмельницького району, Хмельницької області.
2. Визначити карантинну зону в межах:
      - вогнище інфекції – дворогосподарство жительки с.Паплинці Старосинявської ТГ, Хмельницького району, Хмельницької області.
      - інфікована зона - с. Паплинці, Старосинявська ТГ, Хмельницький район, Хмельницька область.
      - буферна (загрозлива) зона -  с. Подоляни, с. Залісся, с. Адампіль. 

На сьогодні епізоотична ситуація щодо сказу тварин в Старосинявській ТГ є контрольована. 

Спеціалісти Хмельницького районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області та Старосинявської дільничної  лікарні ветеринарної медицини розпочали проведення всіх відповідних заходів згідно з чинною Інструкцією по боротьбі зі сказом тварин. 

На засіданні комісії  обговорений та затверджений план заходів в неблагополучному пункті та в загрозливій зоні.

Довідково:

Сказ - це одне з найнебезпечніших інфекційних захворювань, яке може вражати як тварин, так і людей. Він викликається вірусом сказу, який належить до родини Rabdoviridae і має високий ступінь летальності, потрапляє в організм через слину інфікованої тварини, найчастіше через укуси або подряпини. Вірус потрапляє в нервову систему, де активно розмножується, що призводить до серйозних змін у поведінці та функціонуванні організму.

Основними джерелами зараження сказом є дикі тварини, такі як лисиці, вовки, кажани, а також домашні тварини, зокрема собаки та коти. Найбільший ризик зараження людини виникає, якщо він контактує з хворими тваринами або їх слиною.

Симптоми сказу у тварин. Процес інкубації сказу у тварин може варіюватися від кількох тижнів до кількох місяців, залежно від виду тварини, місця укусу та кількості вірусу, що потрапив в організм. Однак в більшості випадків симптоми проявляються поступово:

1. Зміни в поведінці: одна з перших ознак сказу — це зміни в поведінці тварини. Вона стає агресивною, надмірно неспокійною або, навпаки, надмірно тихою. У деяких випадках тварини можуть проявляти дивну дружелюбність або невластиве бажання контактувати з людьми.
2. Параліч: згодом починаються порушення нервової системи, які призводять до паралічу м’язів. Це може бути спостережено у вигляді втрати рухливості кінцівок або втратою здатності ковтати.
3. Гідрофобія (страх води): одна з класичних ознак сказу у тварин — це гідрофобія. Вірус вражає нервову систему таким чином, що тварини, навіть якщо хочуть пити воду, не можуть цього зробити через спазми горла.
4. Підвищена слинотеча: оскільки вірус спричиняє ураження нервової системи, тварини часто не можуть контролювати вироблення слини, що може призвести до надмірного виділення слини (піна з рота).
5. Конвульсії та смерть: в результаті прогресування хвороби, тварина може переживати судоми, а в кінцевому підсумку настає смерть через ураження головного мозку та дихальної системи.

Профілактика та лікування. Лікування сказу у тварин є неможливим, оскільки після початку прояву симптомів захворювання тварина майже завжди гине. Тому головним засобом боротьби з цією хворобою є профілактика.

1. Вакцинація: найефективніший спосіб профілактики сказу у тварин. Багато країн вже багато років проводять масову вакцинацію домашніх тварин (особливо собак) проти сказу. Щорічне щеплення є обов’язковим для всіх домашніх тварин, таких як собаки та коти.
2. Контроль за бродячими та дикими тваринами: важливим заходом є також контроль за чисельністю бродячих та диких тварин, оскільки вони можуть бути носіями вірусу.
3. Запобігання контакту з дикими тваринами: слід уникати контакту з дикими тваринами, такими як лисиці або кажани, оскільки вони є основними переносниками сказу.
4. Господарський контроль: власники домашніх тварин повинні забезпечити, щоб їхні тварини не контактували з бродячими тваринами і проводити регулярні ветеринарні огляди та щеплення.
5. Термінова вакцинація людини: якщо людині було нанесено покус або подряпину твариною, що може бути заражена сказом, необхідно негайно звернутися до лікаря для отримання профілактичної вакцини проти сказу. Вакцинація до появи симптомів є ефективною і може запобігти розвитку хвороби.

Отже, сказ — це захворювання, яке загрожує не тільки тваринам, а й людям. Важливим заходом є своєчасне вакцинування домашніх тварин, контроль за бродячими тваринами та профілактика контакту з потенційно зараженими тваринами. Враховуючи високу летальність сказу і відсутність ефективного лікування, правильна профілактика є єдиним способом запобігти зараженню цим небезпечним вірусом.

Для здійснення вакцинації Ваших домашніх улюбленців проти сказу звертайтеся до Старосинявської дільничної лікарні ветеринарної медицини за адресою: вул. Олімпійська, 17, селище. Стара Синява.

За матеріалами  комісії ДНПК