Фото без описуЗахищаючи Батьківщину від ворога, загинув на фронті  у боротьбі за вільну Україну наш земляк із селища Стара Синява Олександр Леонідович Блохін. Військовому йшов 38-ий рік…

Військовослужбовець ніс військову службу в Збройних Силах України, боровся за мирне українське небо на  Покровському напрямку.

Олександр Блохін  народився 27 травня 1987 року в селі  Левківка,  Погребищенського району на  Вінниччині, де й пройшли його дитинство та юність.  Пішов  навчатися до першого класу  Левківської ЗОШ І-ІІ ступенів  у 1994 році.  У  2003 році закінчив 9 класів даного навчального закладу.  

Після закінчення школи, так склалися життєві обставини, поїхав разом із вітчимом на заробітки до Києва, трудилися на будівництві. До 2010 року продовжував працювати на будівництві  будинків у Києві та Вінниці.

У 2010 році перейшов  у сферу сільськогосподарської діяльності, працював на ремонтній базі сільськогосподарської техніки у Вінниці.

У 2015 році переїхав до Нової Синявки, де обрав роботу за покликом серця – працював у ФГ «Новосинявське», вирощував  зернові, обробляв поля.

У Старосинявській громаді зустрів своє кохання – майбутню дружину Римму Юріївну, одружився.  У 2015 році створилася молода сім’я, виховували разом двоє синів Нікіту та Кіріла.  

Аграрна сфера була особливим захопленням  Олександра, кожен колосок, кожна травинка плекалися молодим аграрієм… Він був люблячим  сином для матері, захистом для сестри, світлом для родини.

У червні 2024 року  був мобілізований. Служив на Покровському напрямку Донецької області в 110 ОМБР ім.Марка Безручка. Впевнено та відповідально ніс військову службу на захист України.  Третій вихід на нуль…, в пам’яті попередні 45 діб  роботи на нульових позиціях фронту. Думалося, все минеться… 10 жовтня 2024 року перервався зв'язок  родини із військовослужбовцем. 14 жовтня 2024 року сім’я отримала сповіщення про те, що Олександр Блохін зник безвісти.

Солдат Олександр Блохін, відданий військовій присязі на вірність українському народові, мужньо виконуючи військовий обов’язок в бою за Україну, її свободу та незалежність, загинув  10 жовтня 2024 року  під час виконання обов’язків військової служби в районі населеного пункту Цукурине,  Покровського району, Донецької області. 

11 лютого 2026 року родина отримала повідомлення про попередній збіг ДНК.

28 березня 2026 року збіглися зразки ДНК вдруге. А 31 березня 2026 року прийшло сповіщення про загибель  військового.

Старосинявська селищна рада висловлює щирі співчуття: дружині Риммі Юріївні Блохіній, синам Нікіті та Кірілу, матері Людмилі Пилипівні Третьяк, сестрі Галині Леонідівні Федоренко, швагру Олександру Володимировичу Федоренку та усій родині Героя.

Низько схиляємо голови у журбі разом з рідними та знайомими. Нехай земля буде пухом. ... Низький уклін нашому Герою. Родині сил витримати цей невимовний біль.

Вічна пам'ять Захиснику України! Герої вічно живуть у наших серцях!