Фото без опису27 січня світ вшановує Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту, встановлений ООН на честь звільнення концтабору Аушвіц-Біркенау у 1945 році.  У 2026 році відзначається 85-та річниця (умовна, наближена до початку масових розстрілів, зокрема в Бабиному Яру у 1941 році), згадуючи 6 мільйонів загиблих євреїв, з яких близько 1,5 млн  - в Україні. Не оминули тодішні події і нашого краю.

В 1939 рік у Старій Синяві проживали 1237 євреїв.  У  серпні 1941 року у селищі на північ від цукрового заводу в котлован не добудованого доту фашисти зігнали 463 мешканці єврейського населення там їх і розстріляли. У 2004 році на місці розстрілу відкрито Меморіал пам’яті жертвам Голокосту. 

Також фашиські нелюди розстріляли 180 людей у селах Пилява та Олексіївка. В пам’ять про односельців встановлено трикутний гранітний камінь із меморіальною дошкою. 

Ще одним місцем шани померлих осіб є Єврейський окіп на околиці села Заставці.

Масове винищення народу під час Голокосту в 1940-х і масове знищення українців з 2022 року – це один і той самий механізм зла: сплановані розстріли, знищення міст і сіл убивства дітей та мирних людей не на полі бою, а як свідомий акт геноциду з метою стерти народ з лиця землі.  

З метою гідного вшанування світлої пам’яті мільйонів безневинно убитих людей різних національностей, чиє життя обірвалося внаслідок нацистського терору, у читальному залі центральної бібліотеки відбувся захід пам’яті – історична година під назвою «Трагічні сторінки Голокосту», яку провела для працівників Відділу культури бібліотекар Вікторія Шпак.

Під час заходу особливу увагу було приділено передумовам трагедії та масштабам переслідувань. Аби присутні могли наочно осягнути весь жах тих подій, розповідь супроводжувалася документальними короткометражними фільмами: «Голокост в Україні» - про загальну хронологію винищення єврейського населення на наших теренах; «Бабин Яр» - про один із найстрашніших символів «Голокосту від куль»; «Голокост на Хмельниччині» - про локальні трагедії та гетто, що існували в нашому краї. Візуальні матеріали допомогли учасникам заходу глибше зануритися в історичний контекст та усвідомити цінність людського життя й неприпустимість будь-яких проявів дискримінації у сучасному світі.

Ще однією із тем заходу стала діяльність Праведників народів світу. У часи, коли за допомогу євреям загрожувала смерть, знаходилися люди, чиє сумління було сильнішим за страх. 

Особливе хвилювання у присутніх викликала історія родини зі Старої Синяви, яка в роки окупації переховувала єврейську дівчинку, врятувавши її від неминучої загибелі у гетто.
Кульмінацією зустрічі став момент, коли учасники змогли на власні очі побачити та потримати в руках медаль та Грамоту Праведників народів світу. Ця нагорода, на якій викарбовано вислів: «Хто рятує одне життя, той рятує цілий світ», стала символом того, що навіть у найтемніші часи людина здатна залишатися людиною.

Для глибшого розуміння трагедії працівники бібліотеки підготували книжкову викладку «Голокост -  шрам на серці людства». Кожне видання тут -  це окремий голос із минулого: «Список Шиндлера» Томаса Кініллі та «Дружина доглядача зоопарку» Діани Акерман - світова класика, що базується на реальних подіях порятунку сотень людей у Кракові та Варшаві. 

«Бабин Яр» Анатолія Кузнєцова - знаковий роман-документ про трагедію київського Яру, який довгі роки піддавався цензурі. Поруч із ним -  поетична збірка Маріанни Кіяновської «Бабин Яр. Голосами», де авторка дає можливість «заговорити» тим, хто загинув. 

«Жнива розпачу» Карела Беркгофа та «Людяність у безодні пекла» Жанни Ковби — наукові праці, що детально аналізують умови життя в окупованій Україні та стратегії виживання і спротиву. 

«Воєнне лихоліття на Поділлі» П.Я. Слободянюка та Книга Скорботи України (Хмельницька область) -  безцінні джерела для тих, хто хоче знати правду про події саме у нашому регіоні, з конкретними іменами та цифрами. 

«Танго смерті» Юрія Винничука та «Останні години» Юрія Даценка -  художні твори, де історія Голокосту та передвоєнного життя вплетена у захоплюючі сюжети, що змушують серце битися швидше.

«Крадійка книжок» Маркуса Зузака та «Все те незриме світло» Ентоні Дорра — сучасні шедеври про дітей та підлітків, які намагаються зберегти красу та знання посеред жахів війни.

«Анна Франк» С. Джейкобсона та Е. Колона  -  візуальна адаптація відомого щоденника, що робить історію Анни доступною для молодого покоління.

«Бути людиною» (упорядники Ю. Бедрик та Л. Харченко)  - збірник, що акцентує увагу на етичному виборі особистості.

«Я, ти і наш мальований і немальований бог» Тетяни Пахомової - щемлива історія про віру та людяність.

«Друга світова: непридумані історії» Вахтанга Кіпіані - збірка свідчень, що показує війну без прикрас, через спогади звичайних людей.

Особливу увагу привернула раритетна авторська розробка Відділу культури - буклет «Вічний Біль Пам’яті».

Цей захід став важливим уроком пам’яті. Ми не можемо змінити минуле, але ми зобов’язані пам’ятати про нього, щоб берегти мир і людяність сьогодні.

 

За матеріалами заходу