Фото без описуСьогодні, 11 травня 2024 року,  2-га  річниця світлої пам’яті як загинув  військовослужбовець Віктор Миколайович Сідорук на Харківському напрямку. Світла пам'ять Герою!

У боях за Україну героїчно загинув  11 травня 2022 року Сідорук Віктор Миколайович на території с.Пасіка, Ізюмського району,  Харківської області. Спочатку  рідні не отримували жодної вістки, вважали безвісти зниклим,  а 15 травня 2022 року зателефонували з фронту  до сина  Ярослава і повідомили про загибель батька…

17 січня 2023 року надійшло повідомлення з фронту, що за допомогою  побратимів, які з ним служили на передовій, змогли розшукати могилу військового. Провели розкопування, віднайшли останки. Таку інформацію підтвердили  у Хмельницькому районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.  Проте, до нині тіло військовослужбовця не поховали…

Віктор Сідорук  народився 03 вересня 1970 року в селі Дубова, мешкав в селі Дубова, згодом Пиляві,  Старосинявського району, Хмельницької області.

У 1985 році закінчив Бабинську (середню) загальноосвітню школу.   Після школи  навчався в Пилявському сільському професійно-технічному училищі на тракториста. Працював на колгоспній пасіці у селі Дубова, потім - у ДОСААФі в м.Хмельницькому. 2 роки проходив військову службу  в Азербайджані. У 1990 році прийшов з армії.  Після армії працював  у Старосинявському підприємстві «Сільгоспхімія» - стропальником  (робочим, що виконує стропування (обв'язку) вантажів або спеціальних допоміжних пристосувань для проведення вантажно-розвантажувальних робіт разом з вантажопідйомним механізмом).

Деякий час  був водієм у галузі зв’язку в м.Хмельницькому.  Займався будівельно-ремонтними роботами в обласному центрі, працював на пасіці та за кордоном.

28 лютого  2022 року,  з початку повномасштабного  вторгнення на територію  України російського агресора, пішов добровольцем на фронт на захист Батьківщини, підписавши контракт.   Не міг спокійно реагувати на беззаконня, що дозволила собі країна-агресор на мирних землях України.  

На фронті був  стрільцем військової частини.  За спогадами військових котрі несли службу поряд із Віктором Сідоруком, котрі були поранені і  повернулися додому, Віктор і ще понад 10 солдат вступили в нерівний бій з окупантами. Працював снайпер, майже всі загинули…

Відданий військовій присязі на вірність українському народу, мужньо виконавши військовий обов’язок в бою за Україну, її свободу і незалежність, загинув  військовий Віктор Миколайович Сідорук. Смерть пов’язана з виконанням  обов’язків військової служби. 

У військовослужбовця залишилися рідні:  брат  Дмитро Миколайович Сідорук, сестра Раїса  Миколаївна,  син  Ярослав та донька Дарина.

Вічна пам'ять  захиснику  України!  Герой вічно житиме у наших серцях!