Фото без описуСьогодні, 21 квітня 2024 року, минає річниця світлої пам’яті як у боях за Україну героїчно загинув Ігор Анатолійович Ліщук на Донецькому напрямку. Світла пам'ять Герою!

У боях за Україну героїчно загинув 21 квітня 2023 року Ліщук Ігор Анатолійович поблизу міста Ма́р'їнка, Покровського району, Донецької області.

Ігор ЛІЩУК народився  08 вересня 1991 року в селі Пилявка, Старосинявського району, Хмельницької області.

Військовослужбовець народився, виріс та проживав в с.Пилявка. Виховувався у багатодітній сім'ї.

Батько Ліщук Анатолій Леонідович, 1965 року народження, та мати Ліщук Надія Анатоліївна, 1967 року народження, працювали у місцевому колгоспі. В Ігора залишився брат Валерій, 1989 року народження, та сестра Людмила, 1990 року народження.

Навчався Ігор у місцевій школі, яку закінчив у 2007 році. Після закінчення школи продовжив навчання  в Пилявському професійно-технічному училищі.  Не знайшовши  роботи за спеціальністю, Ігор багато років працював на будівництві в містах Києві та Харкові. З 2021 року і до дня мобілізації  працював в м.Хмельницькому на автозаправній станції АЗС-Шел. Життєві обставини змушували заробляти на життя важкою працею, підтримувати свою  родину.

Із жовтня 2022 року  військовослужбовець військової служби за мобілізацією був призваний на військову службу до Збройних сил України 10-им відділом  Хмельницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

На фронті служив солдатом, командиром 4-го десантно-штурмового відділення 1-го десантно-штурмового взводу 1-ої десантно-штурмової роти 3-го десантно-штурмового батальйону  військової частини.

Вірний військовій присязі у бою за нашу Батьківщину, мужньо виконавши військовий обов’язок, виявивши мужність і стійкість, загинув  солдат, командир відділення Ігор  Ліщук 21.04.2023р. в районі виконання завдань за призначенням в ході ведення бойових дій під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Ма́р'їнка, Покровського району,  Донецької області. Смерть пов’язана з виконанням обов’язків військової служби.  

У лавах ЗСУ  він мужньо стояв в боях проти ворога, проявив себе відданим, гідним сином своєї Батьківщини. Брав безпосередньо участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення  та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Згідно Указу Президента України, за особливі заслуги у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності, у зміцненні обороноздатності та безпеки України, вірність військовій присязі – Орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно) нагороджено Героя І.Ліщука в лютому 2024 року

У Героя залишилися: мати  Надія Анатоліївна,    батько  Анатолій Леонідович, брат Валерій, сестра Людмила.

Низько схиляємо голови у журбі разом з рідними та знайомими. Нехай земля буде пухом.

... Низький уклін вам, наші Янголи! Вічна пам'ять захиснику України! Герої завжди живуть у наших серцях!