24 березня – Всесвітній день боротьби з туберкульозом

Що ж таке туберкульоз? Туберкульоз – це інфекційне захворювання, яке викликається особливим мікробом – мікобактерією туберкульозу. Туберкульоз може уражати всі органи і системи організму – очі, шкіру, кістки, суглоби, серце, мозок і мозкові оболонки, печінку, кишківник, нирки, чоловічі та жіночі статеві органи, лімфатичні вузли, однак у 95% випадків уражаються легені.

Що являє собою збудник туберкульозу?

Збудником туберкульозу є мікобактерія туберкульозу. Вона була відкрита німецьким вченим Робертом Кохом у 1882 році. Відомо багато типів мікобактерій туберкульозу – людський, бичачий, пташиний, мишачий та інші. Найчастіше збудником туберкульозу у людини є мікобактерія людського типу. Туберкульозом можуть хворіти 55 видів тварин та птахів й між ними і людиною можливе взаємозараження. Хворі люди і тварини виділяють збудника туберкульозу з слиною, калом, сечею, молоком, спермою. Зараження можливе і при вживанні у їжу м’яса хворих тварин.

Збудники туберкульозу дуже стійкі до дії різних фізичних і хімічних факторів. Їх не знищує дія спиртів і кислот. У молочних продуктах, наприклад у маслі, вони живуть до 240 днів. У пилу вони зберігаються до 3 місяців, у висохлому на тротуарі плювку – до 1 місяця. У грунті, воді, вологих і темних приміщеннях вони живуть до року, а на підлозі, стінах та предметах житла – півроку. Мороз їм не страшний: за температури -23°С збудники туберкульозу не гинуть 7 років.

Проте мікобактерії туберкульозу не витримують кип’ятіння, особливо в лужному розчині. Сонце вбиває їх за 1-2 години, а розсіяні ультрафіолетові промені – за 5-6 годин.

Як відбувається зараження туберкульозом?

Основним джерелом розповсюдження туберкульозу є людина, хвора на відкриту його форму. Це означає, що така хвора людина заразна і небезпечна для навколишніх, бо вона розсіває збудників туберкульозу у навколишньому середовищі. Наприклад, в одній краплі харкотиння хворого на відкриту форму туберкульозу міститься до 2-3 мільйонів мікобактерій, а за добу хворий виділяє їх мільярди.

Краплини слини та харкотиння із збудниками туберкульозу, які розсіває хвора людина, осідають на предметах, які оточують хворого. Через деякий час краплинки висихають і туберкульозна паличка разом із пилом піднімається в повітря і залишається у підвішеному стані довгий час, потрапляючи в легені здорових людей. Однак мікобактерії туберкульозу можуть потрапляти в організм людини і через шлунково-кишковий тракт і через ушкоджену шкіру.

У більшості людей в організмі перебувають збудники туберкульозу, але хворіють далеко не всі, бо організм людини чинить опір недузі. Доведено, що лише 10 – 15% населення зазнають ризику захворіти на туберкульоз. Його розвиткові сприяють незадовільні умови життя, недостатність харчування, зниження опірності організму внаслідок різноманітних причин, спадкова схильність. Часті простудні захворювання, СНІД, непосильна праця, антисанітарні умови життя, зловживання алкоголем, наркотиками, палінням та інші шкідливі звички значно ослаблюють опірність організму та сприяють виникненню захворювання на туберкульоз.

Розвиткові туберкульозної інфекції в організмі сприяють і інші фактори ризику: постійний контакт із хворими на відкриту форму туберкульозу, носіями старих туберкульозних вогнищ або рубців у легенях після перенесеного туберкульозу, недолікованими від туберкульозу. Підвищений ризик захворіти мають хворі на цукровий діабет, виразкову хворобу шлунку і дванадцятипалої кишки, професійні легеневі захворювання, психічні захворювання, алкоголіки та наркомани, курці, особи похилого віку, люди, які тривалий час лікуються гормонами, а також ті, хто працює в шкідливих умовах.

Які ж ранні прояви туберкульозу?

Насамперед – безпричинне, здавалось би, змарніння, загальна слабкість, переважно надвечір, зниження працездатності, втрата апетиту, дратівливість, часто незначне підвищення температури у надвечірні години. За туберкульозу легень з’являється сухий, впертий кашель. Початок туберкульозу легень у дітей супроводжується в’ялістю, байдужістю до ігор, втратою апетиту, сонливістю, блідістю шкіри, покашлюванням.

За появи одного або декількох із згаданих симптомів необхідно негайно звернутися до лікаря і з’ясувати їхню причину.

Як виявити туберкульоз на ранній стадії?

Для своєчасного виявлення необхідно хоча б один раз на два роки проходити флюорографічне обстеження легенів. Одне – два рентгенівські обстеження на рік абсолютно не шкідливі для організму людини, навіть для тієї, котра зазнала впливу наслідків аварії на ЧАЕС. Особливо ретельно необхідно стежити за проходженням рентгенологічного обстеження членами сім’ї у випадку спільного проживання з хворими на будь-які легеневі захворювання.

Для своєчасного виявлення інфікування мікобактерією туберкульозу дітей до 14 років слід щороку проводити їм пробу Манту, яку ще називають туберкуліновою. Для проведення туберкулінової проби батькам з дітьми необхідно з’являтись у призначений час в дитячу консультацію. За появи у дитини вперше в житті позитивної туберкулінової проби (туберкуліновий віраж) усі члени сім’ї, в якій живе дитина, повинні пройти флюорографічне обстеження легень з метою виявлення джерела інфекції.

Чи виліковний туберкульоз?

Так! Сучасні досягнення фтизіатрії дозволяють вилікувати всіх хворих на туберкульоз легень чи позалегеневі локалізації, якщо хвороба виявлена на ранній стадії і якщо вони ретельно лікуються.

Якщо ж хворий звернувся до лікаря із занедбаним, розповсюдженим туберкульозом, то у нього і шансів на повне одужання набагато менше. Сьогодні можна вилікувати лише близько 70 – 80 % хворих на занедбаний туберкульоз, до того ж їх лікування триває набагато довше. Багатьох задавнених хворих доводиться оперувати – видаляти уражену частину легені або ж і цілу легеню.

Як поводитися членові сім’ї, хворому на туберкульоз?

Якщо у сім’ї є хворий на цю недугу, то йому необхідно виділити окреме приміщення і утримувати його у чистоті, проводячи не менше двох разів на день вологе прибирання із застосуванням дезінфікуючих засобів. У квартирі, де проживає хворий на туберкульоз, не треба тримати килимів та м’яких меблів, бо в них накопичується пил, шкідливий як для самого хворого, так і для здорових. До того ж цей пил може містити мікобактерії туберкульозу. Ні в якому разі не можна користуватися постіллю, рушником, зубною щіткою та іншими речами, які належать хворому на туберкульоз. Хворий повинен сам застеляти свою постіль, підтримувати чистоту і порядок у своїй кімнаті. Необхідно стежити, щоб хворий користувався плювальницею, а не плював на подвір’ї, у раковину чи на підлогу. Після заповнення плювальниці, вміст та її саму необхідно знезаражувати. Хворий не повинен чистити зуби або полоскати рот у загальній кухні над раковиною, над умивальником чи у ванній кімнаті, бо таким чином можна розповсюдити інфекцію на оточуючих. Білизну, одяг, носові хустинки хворого тощо зберігають та перуть окремо. Не можна доручати хворому доглядати дітей, а діти не повинні цілувати хворого, спати з ним в одному ліжку чи їсти з однієї тарілки.

Необхідно пам’ятати, що діти, підлітки та дорослі, які перебувають у контакті з хворим на туберкульоз, страждають на цю недугу в 7 разів частіше, ніж інші.

Як запобігти захворюванню на туберкульоз?

Запобігти хворобі – це не тільки оберігатись від контакту із хворим на відкриту форму туберкульозу, але й уникати застуд, вести здоровий спосіб життя, відмовившись від зловживання алкоголем, наркотиками, тютюном, регулярно займатися загартовуванням організму. Для зміцнення опірності організму необхідно своєчасно та якісно харчуватись, часто перебувати на свіжому повітрі, займатись фізкультурою.

Бережіть дітей від простудних, інфекційних та інших захворювань. Їм необхідно частіше перебувати на свіжому повітрі, займатися фізкультурою та спортом, загартовуватись. Несприйнятливість дитячого організму до туберкульозу значно підвищують протитуберкульозні щеплення – вакцинація БЦЖ. Здійснюють її у пологовому будинку на 3 – 5 день життя новонародженого. Триває цей імунітет 5 – 6 років, а потім слабне.