Сьогодні українська громадськість та українська діаспора в різних країнах Світу відзначає Всесвітній день вишиванки. Це міжнародне свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. Зазвичай, дата проведення - щороку в третій четвер травня (у будній день).

Свято є самобутнім і самодостатнім, не прив'язане до жодного державного чи релігійного. Цього дня кожен охочий може долучитись до свята, одягнувши вишиванку на роботу, до університету, школи чи садочка.

Старосинявська громада підтримала давні традиції: учнівська молодь, працівники культури, комунальних організацій, підприємств селищної ради та органу місцевого самоврядування нині прийшли у вишиваному українському одязі.  Учнівська молодь пройшлася маршем центральною вулицею селища Грушевського та взяли участь у благодійних заходах на підтримку ЗСУ, організаторами яких є селищна рада, відділ культури, національностей, релігій та туризму; відділ освіти, молоді, спорту, культури виконкому селищної ради; бібліотеки селища, будинок культури. (Детальніше про це – в наступних публікаціях).

Історичні джерела розповідають, про дані археологічних розкопок і свідчення мандрівників і літописців підтверджують, що вишивання як вид мистецтва в Україні існує з часів енеоліту. Стародавні історики, в тому числі Геродот, стверджували, що у могилах перших століть нашої ери були знайдені залишки вовняного одягу, прикрашеного багатоколірними вишивками. У Мартинівському скарбі на Черкащині знайдені срібні бляшки з фігурками чоловіків, датовані VI століттям, вказують на подібність одягу і вишивки українського народного костюма середньовіччя і нового часу. Скіфи були обізнані у мистецтві вишивки. Кілька уцілілих фрагментів тканих виробів свідчать, що одяг декорували орнаментами, виконаними техникою стьобання. Найкраще збережені клаптики тканини з Рижанівського кургану мають візерунок у вигляді восьмипелюсткової розетки. Вишиті сорочки існували також і за часів Київської Русі, що підтверджено літописами, а також зображеннями на фресках Софійського собору у Києві. У XVII ст. вишивка збагатилася рослинним орнаментом. З XVII-XVIII ст. до сьогодні збереглася достатня кількість оригінальних пам'яток народної вишивки.

За матеріалами заходу.