Фото без описуРік тому, 24 лютого 2022, близько четвертої ранку, російські війська почали повномасштабний наступ на Україну з масованого бомбардування.  Ранок, який змінив нас, але не зламав. Вони думали, що їм буде достатньо трьох днів, щоб Україна підняла руки, Світ не вірив, що ми вистоїмо…

Минув рік очікувань та сподівань, рік, що поділив відлік часу на ДО і ПІСЛЯ, рік люті і болю, рік, коли МУСИШ, рік людей із криці та сталі, рік дорослих дітей, рік страху і ненависті, рік врожаїв із садів перемоги, рік світла у темні часи, рік побутових речей, що стали символами… Він минув.

Ми згуртувалися над підтримкою і допомогою ЗСУ, відправляли і продовжуємо відправляти все необхідне на фронт. Понад  3  тисячі українців, які втікали з-під обстрілів після 24 лютого, прийняла у себе наша тилова Старосинявська громада  впродовж цього воєнного року. Це половина  від кількості місцевих жителів містечка Старої Синяви. Багато із переселенців  залишився тут проживати.

Громадою провели в останню путь 30 кращих воїнів-захисників, Героїв фронту, які віддали найцінніше – життя за Україну.

Але наша боротьба триває. Україна чинить опір та прагне скорішої перемоги. Ми продовжуємо боротися, допомагати, волонтерити та жити.

Сьогодні і щодня країні важливо як кожен українець бачить майбутнє держави, що надихає та підтримує. Ми підтримуємо захисників, разом – ми сила! Разом йдемо до ПЕРЕМОГИ!

Ми вистояли тоді, і ми переможемо! Слава Україні! Героям слава!

 
Селищний голова Віталій ЗДЕБСЬКИЙ