Фото без описуКіт Іван Трохимович із села Заставці відсвяткував своє 96-тиліття.  Його життєва доля стелилася нелегко.  Народився в селі Заставці Старосинявського району  8 жовтня 1925 року. Тут пройшло його важке сільське дитинство, тут навчався і працював. Юні роки забрала віна…  У жовтні  відзначається День визволення України від фашистських загарбників, цей день в календарі  вписується в історію. 

Ветерана привітали  з такими датами заступник селищного голови  Надія Вікарська та голова Старосинявської громадської організації воїнів-інтернаціоналістів, ветеранів Афганської війни, голова Старосинявської організації ради ветеранів війни і праці Олександр Осадчук, які вручили подарунок та квіти, передали вітання від селищного голови Віталія Здебського.

Іван  Трохимович  Кіт закінчив 7 класів Старосинявської середньої школи і в 1940 році розпочав працювати в Старосинявському цукровому заводі. У 1941 році працював на окупованій фашистами території заводу, де оплата праці була дуже мізерною. Коли працював на заводі їздовим, згадує дні боротьби партизанських загонів з окупантами. У 1944 році Іван Кіт у неповних 19 років польовим військкоматом був відправлений на спеціальну військову підготовку у Тернопільську область на станцію Копиченці. Згодом юнака направили у 113-й запасний полк, 151-у Жмеринсько-Будапештську дивізію Першого Українського фронту, яка йшла фронтовими дорогами й звільняла Тернопільську, Івано-Франківську області. Бої проходили біля Борисполя, Дрогобича, через Карпати, у той час відкрили 4-ий Український Фронт. Звільняли від фашистів Чехословаччину. В Угорщині запам’ятав сильні бої на озері Болотон. 8 квітня 1945 року в боях за австрійські міста отримав поранення в праву ногу, тому Велику Перемогу – 9 травня 1945 року зустрічав у шпиталі. Після завершення лікування продовжував служити у 17-ій повітряній армії в Румунії, потім в Болгарії. 1948 року війська перекинули до Києва. Цього ж року дивізію розформували, проте Іван Трохимович продовжував служити у запасній частині зв’язку в м. Ашхабаді, обслуговуючи авіаційний полк. Лише в 1950 році був демобілізований.

… Друга світова війна принесла з собою таку безліч трагедій, віроломства і зруйнованих доль, що до цих пір все людство із сумом і гіркотою згадує про ті далекі події, які торкнулися практично всіх на нашій спільній землі. Перемога. Це була перемога зі сльозами на очах. Це були сльози радості,  ці дні в пам’яті ветерана і досі.

Прес-служба ТГ.