78 РОКІВ МИНУЛО З ТІЄЇ СТРАШНОЇ ДАТИ…
Вчора 18 липня у селі Сьомаки відбувся день історичної пам’яті для жителів села, чиї предки, рідні, односельчани загинули в роки Великої Вітчизняної війни від жорстокої руки карателів… 78 років пройшло з тієї дати. У селі Сьомаки зібралися на мітинг-реквієм представники громадськості, жителі села, представники селищної ради, духовенства, місцеві інвестори, щоби вшанувати пам'ять загиблих у далекому липні 1943-го.
На місцевому кладовищі, де місцеві жителі із діловодом Катериною Гуриною упорядкували місця захоронення, проведено поминальну панахиду священиком Української Православної церкви Степаном Калинюком. Учасники мітингу вшанували пам'ять загиблих жителів села покладанням квітів до могил.
Мітинг-реквієм продовжили біля пам’ятника загиблим в центрі села. Захід відкрили виконанням Гімну України. Завідуючий Сьомаківським СБК Олександр Попсуй організував молодь села для проведення офіційної частини мітингу: ведучі розповідали про історію села, події 18 липня 1943 року. Юні учасники мітингу декламували вірші, розповідали історію про ті далекі події.
Заступник селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради Надія Вікарська висловила співчуття жителям, чиї рідні безневинно постраждали в ті роки:
Шановна громадо села Сьомаки!
Кожного року в цей день ми з вами збираємося, щоби вшанувати світлу пам'ять жителів, котрі загинули від рук фашистів 18 липня 1943 року. Скільки б років не минуло, нам завжди буде боляче згадувати той день війни…
Тут відбулися події, про які неможливо забути ніколи – німецькі окупанти спалили 164 двори села Сьомаки, загинуло 184 жителі.
78 років відійшло в історію Старосинявської громади, в історію України.
Наш обов’язок – пам’ятати, бо історія має велику силу, і навчає життя всіх. У ці пам’ятні дні кожен із вас згадує своїх односельчан, рідних і близьких, які відійшли у вічність.
У глибокій скорботі віддаємо данину світлій пам’яті невинно загиблим. Трагічна історія с. Сьомаки не має права на забуття. Вічна пам'ять загиблим!
Швидко йде час, але ця подія завжди буде нагадувати нам про цінність людського життя на Землі, цінність кожної особистості.
Світла їм пам'ять!…
А всім живим бажаю добра і миру, міцного здоров’я та благополуччя. Нехай береже вас Ангел-охоронець! Добра і миру вам усім!
Діловод Катерина Гурина у своїй промові відмітила про важливість відзначення Дня пам’яті 18 липня, бо чи не кожен із мешканців мав рідних, котрі загинули від рук карателів; зачитала хвилюючий вірш про ті далекі історичні події, подякувала всім мешканцям, хто долучився до наведення благоустрою біля пам’ятних місць. На сьогодні з очевидців тих подій залишилися одиниці: Марія Іванівна Барабан, Степан Тимофійович Холявський, Василь Тимофійович Холявський, Петро Микитович Попсуй, Ганна Зосимівна Бабко, Олександра Титівна Іванчук і Софія Григорівна Хобоша, 1925 р.н., яка перебувала в Німеччині, як остарбайтер.
Учасники мітингу поклали квіти та вінки до пам’ятника загиблим.
Священик Степан Калинюк провів поминальну літію за загиблими жителями села.
Подяка: Виконком Старосинявської селищної ради висловлює слова вдячності усім жителям села Сьомаки, хто взяв активну участь в організації та проведенні благоустрою біля пам’ятних місць: Олександру Попсую, Катерині Гуриній, ПП "Сьомаківське" ( керівник Василь.Сташко ), Лесі Гончарук, Валентині Холявській, Галині Похилій, Світлані Данчук, Ользі Чорновіл, Любові Панкулич, Надії Сребнюк, Наталії Рикун, Віталію Захарчуку, Степану Каражбею, Миколі Попсую, та юним організаторам заходу, адже кожен вніс свою маленьку часточку допомоги і загалом усі зробили велику справу.
P.S. Кожного року в цей день збирається громада, щоби вшанувати світлу пам’ять наших жителів, котрі загинули від рук фашистів 18 липня 1943 року. Скільки б років не минуло, нам завжди буде боляче згадувати той день війни… Тут відбулися події, про які неможливо забути ніколи – німецькі окупанти спалили 164 двори села Сьомаки, загинуло 184 жителі.
В суботу 17 липня 1943 року в село Сьомаки вступив партизанський загін полковника Мельника, в загоні було багато поранених.
Селяни надавали партизанам (особливо пораненим) посильну допомогу як продуктами так і різними матеріалами. На вечір загін партизанів з обозом вийшов з села в напрямку на Меджибіж, а в селі залишився невеликий загін для прикриття руху основних сил з обозом.
Зранку в неділю 18 липня 1943 року багато чисельний зведений загін німецьких карателів і поліцаїв з двох сторін (з Старої Синяви і з села Щербані) почали наступ на село Сьомаки. Біля села на полях між загонами карателів і партизан зав’язався жорстокий бій, в якому карателів було частково розгромлено і відкинуто. За допомогу партизанам німецькі окупанти піддали жорстокій розправі жителів села…
Трагічна історія с. Сьомаки не має права на забуття.
Швидко йде час, але ця подія завжди буде нагадувати нам про цінність людського життя, вічну пам’ять загиблим.
Прес-служба ТГ.
