Скарлатина – симптоми і лікування

Скарлатина – висококонтагіозне гостре інфекційне захворювання, яким зазвичай хворіють діти переважно у віці 2-10 років. Серед дорослого населення теж реєструються випадки зараження скарлатиною, але значно рідше. Вважається, що чим менша дитина, тим в більш легкій формі протікає це інфекційне захворювання. Це заразне захворювання викликається бета-гемолітичним стрептококом типу А. Тривалість інкубаційного періоду – від декількох годин до 12 днів.

Типова форма скарлатини починається гостро: температура тіла за 6-7 годин підвищується до 38,5-40 °C. Хворі скаржаться на головний біль, нездужання, болючість при ковтанні. Наприкінці першої доби захворювання (іноді на другий день) з’являються характерні плямисті дрібні висипання на шкірі – спочатку на шиї та верхній частині грудей, а упродовж наступних 2-3-х днів поширюється по всьому тілу.

Обличчя хворого злегка опухле, щоки яскраво червоні, тоді як підборіддя та рот на ділянці, обмеженій носогубними складками, відрізняються різкою блідістю (симптом блідого носогубного трикутника). Протягом перших 2-3-х днів хвороби язик вкривається сірувато-білим нашаруванням; з 3-4-го дня нашарування зникають, а забарвлення язика стає яскраво червоним (так званий «малиновий язик»).

Температура тіла зберігається упродовж 3-6 днів, потім починає знижуватися та нормалізується на 9-10-й день хвороби. Одночасно покращується загальний стан хворого, зменшується інтоксикація, зникає висип та інші симптоми. На шкірі, особливо на долонях відбувається характерне злущення шкіри.

Скарлатина небезпечна своїми ускладненнями зі сторони серця (міокардити) та нирок (гломерулонефрити).

Загальні заходи профілактики скарлатини передбачають чітке визначення хворих дітей і носіїв інфекції. До ефективної профілактики також належить своєчасна ізоляція хворих дітей та прийняття карантинних мір (в школах, дитячих садках, медичних установах). При стаціонарному лікуванні дітей виписують не швидше, ніж на 10-й день, після чого лікування продовжується в домашніх умовах ще 12 днів. Отже дитина після скарлатини може повернутися в свій колектив не швидше, ніж на 22-й день при умові, що бактеріологічні дослідження на присутність збудника є негативними. Діти, що ніколи раніше не хворіли скарлатиною, але були в контакті з хворими дітьми, ізолюються від колективу мінімум на 7 днів з моменту останнього контакту.

Лікар – інфекціоніст Грінкевич О.І.