НА СВЯТО ІВАНА БОГОСЛОВА…

9 жовтня 2019 року - ще одна дата вписалася в історію Старосинявської громади: у селі Йосипівка під час релігійного свята Івана Богослова відкривали новий водогін. Цього дня Свята Церква (візантійського обряду) віддає честь пам'яті святого євангелиста Івана Богослова. За свідченням всіх чотирьох Євангелій, Йоан був одним із 12 апостолів, яких покликав Ісус Христос, і належав до його улюблених учнів разом з Петром та Яковом. Йоан покинув родину і разом з братом Яковом пішов за Христом. З того часу і до кінця Господнього земного служіння Іван не полишав його. Коли всі Апостоли покинули Господа, Іван залишився і стояв разом з Матір'ю Ісуса під Хрестом. Він служив і оберігав її до Успіння, після чого зі своїм учнем Прохором проповідував у Малій Азії.

Селищний голова Віталій Здебський із працівниками селищної ради побували у місцевій капличці на свято Івана Богослова. Голова громади привітав жителів зі святом і в подарунок передав благочинному району Іоанну Задвірному ікону, як оберіг від усіляких негараздів.

Після цього громада села зібралася в центрі з нагоди відкриття новозбудованого водогону в с.Йосипівка. Селищний голова розповів про непростий шлях реалізації інфраструктурного проекту: спочатку селищною радою спільно із мешканцями села на зборах більшістю голосів було вирішено працювати над питанням водозабезпечення дворів , бо вода – це життя; спеціалістами селищної ради підготовлено проектно-кошторисну документацію, розпочато у 2018р. ряд робіт з побудови та реконструкції вуличних мереж водопроводу, в кінці 2018 року завершувалися роботи – побудовано 7294 м.п. водопроводу, на що використано один мільйон 464 тис.грн. Наразі об’єкт здано в експлуатацію. Мешканці дружньою родиною розпочали індивідуальні підключення до мережі водопроводу з допомогою працівників комунального підприємства селищної ради «Старосинявський ЦВК №1».

Селищний голова Віталій Здебський подякував за роботу директору водоканалу Валентину Матіяшу, подякував жителям села за згуртованість і спільну працю на розвиток села, символічно перерізав стрічку – започаткування роботи водопроводу у селі.

Благочинний району Іоанн Задвірний освятив воду, щоби вона захищала усіх від негараздів, а водогін довго служив.

Від жителів села звучали слова вдячності селищному голові В.Здебському та директору водоканалу В.Матіяшу, яким вручили коровай на українському рушнику; дякували депутату селищної ради Галині Симчишиній, яка згуртовувала усіх і постійно інформувала про проект, допомагала, чим могла.

Свято завершилося щирими побажаннями «Многая літа» жителям с.Йосипівка у виконанні артистів РБК.

З історії села ЙОСИПІВКА. С.Йосипівка засноване в кінці ХІХ століття. В ті часи ця місцевість входила до складу шляхетської Польщі. Місце, де розташоване село, називалось Курупачина, через те, що на полях водилось багато куропаток.

Неподалік населення було розташоване інше село – Нова Синявка. У ньому жила поміщиця Рудська із своєю сім’єю. У неї було два сини. Коли один з них одружився, поміщиця купила цей наділ в 300 га землі йому в подарунок, назвавши в честь нього майбутнє поселення Юзефівською.

Юзик Рудський, якого вважали вже поміщиком на цій землі, збудував хатки і закупив кріпаків у, ближніх селах. Юзик Рудський закінчив Краківський університет архітектурний факультет. Зробивши власноручно план маєтку і вибравши мальовниче місце, він привіз із Польщі людей, які збудували його. Маєток було споруджено у 1890 році. Будинок цей залишився і до нинішнього дня. Розташований він у дуже мальовничому місці. Навколо споруди росте сад, біля саду – ставок.

Розташування села досить вигідне, грунт родючий. Кріпаки які працювали на пана, займались землеробством. Обробляли землю у давнину дерев’яними знаряддями праці. Вирощували на полях пшеницю та цукрові буряки. Збирали урожай косами та серпами, молотили ціпами, буряки копали вручну.

У 1890-1892 роках в селі була збудована церква. У 1986 році її було розібрано в зв’язку з аварійним станом, тому що зроблена вона була з дерева. Закладено церкву було на свято Івана Богослова, тому в селі зберігся звичай відзначати це свято як свято села.

Злидні й поневіряння, важка непосильна праця визначала весь побут села Йосипівна до 1917 року.

Поміщик Юзик Рудський в 1913 році віддав свої землі в оренду цукровому заводу. Залишив сам маєток, забрав з собою золото. Він прислав замість себе у село Фіялковського – довірену людину, який приїхав з двома сестрами і був у селі до 1917 року під час революції Фіялковський, все що зміг, вивіз з маєтку Рудського і сам залишив його.

Біднота, яка після петроградського повстання громили поміщиків садиби і ґуральню у Новій Синявці, хотіли розвивати і маєток Рудського. Але один із жителів села, який був при старому режимі офіцером – Прокіп Лісовий – не дав цього зробити.

У 1918 році з допомогою П.Лісового люди почали ділити між собою землі поміщика Рудського, з 1919 року в селі діяла початкова школа. Розташована вона була в тому ж приміщенні, що і церковно – приходська. Було у ній 4 класи. Закінчивши цю школу, діти ходили у Стару Синяву, де продовжували своє навчання.

Після війни село перейменовано з Юзефівки на Йосипівку.