Фото без опису21 квітня читальний зал Старосинявської центральної бібліотеки перетворився на епіцентр щирості та високої творчої сили. Традиційний літературно-мистецький форум «Старосинявська весна  - 2026», що бере свій початок ще з 1995 року, після вимушеної паузи воєнних років знову зібрав родину майстрів слова. Захід, який починався як камерна поетична ватра, сьогодні став справжнім культурним брендом Хмельниччини.

Цьогорічна зустріч була особливою - присвяченою не лише красі рідного краю, а й тим, хто виборює наше право на життя. Після зворушливого відео «І буде весна» присутні вшановували пам'ять полеглих захисників хвилиною мовчання.

Організатори цьогорічного форуму, за традицією - Старосинявська центральна бібліотека Старосинявської селищної ради в особі директора бібліотеки Ольги Іванець, ведучої заходу – Наталії Данілкович, Алли Паламарчук, Вікторії Шпак, Наталії Шамрай гостинно відкрили двері для гостей літературно-мистецького заходу.

З привітальним словом до громади звернулася заступник селищного голови Надія Вікарська: 

«Ми зібралися тут, щоб почути одне одного. Адже в кожному рядку нашого земляка б’ється серце Старої Синяви. Це серце сповнене любові, поваги до історії та непохитної віри у Перемогу. Наші таланти - це наш культурний фронт. Дякую кожному автору, хто вкладає біль, красу і надію в поетичні рядки. Дякую кожному присутньому за те, що бережете українське слово. Нехай ця зустріч залишить у ваших душах тепле відлуння, а весна принесе на нашу землю довгоочікуваний мир і процвітання».

І полилася музика поетичного слова - щирого, чистого, наче ковток свіжого повітря серед задимлених болем буднів.

Особливе місце в серці форуму посіли розповіді про письменників-воїнів:

Євгеній Процюк - історик і краєзнавець, який віддав життя в бою, залишивши нам свій «Розмай».
Валерій Пузік - відомий письменник і художник, який нині боронить Україну в лавах ЗСУ.
Олексій Скоробагатий - поет-волонтер, військовий, чия творчість стала взірцем незламності.
Олександр Довгалюк - автор «Казок незламного татка», який після важкого поранення заново вчився говорити й ходити, знайшовши силу в слові.

Коли, пізніше, до присутніх у залі звернувся ветеран війни із села Уласово-Русанівка, автор книги з промовистою назвою «Коли гримлять гармати - музи не сплять!» Олександр Гашинський, зала вибухнула щирими вдячними аплодисментами. Олександр вперше почав складати слова в рими в свої 45 років. Серед диму і жахів протистояння. Там, де біль височіє до неба, а смерть ходить поруч. Ніжна душа мужнього захисника забриніла про вічні людські цінності – Кохання, Добро, Щирість, Світло серед Темряви. Коли на заході линула авторська поезія з уст самого героя-захисника, присутні у залі плакали…

Поетичне сузір’я Поділля, представлене на цьогорічному форумі, об’єднало цілу плеяду талановитих особистостей.

До слова запрошували очільника Хмельницької обласної організації Національної спілки письменників України, чий творчий доробок відзначений численними престижними преміями, зокрема Хмельницькою міською премією ім. Богдана Хмельницького, обласними преміями ім. Тараса Шевченка та ім. Миколи Федунця, а також Всеукраїнською літературною премією ім.Олександра Олеся, одного із найяскравіших представників сучасної подільської інтелігенції, чия діяльність поєднує в собі точність науки та глибину романтичного слова - Віталія Міхалевського. 

Також, традиційно, на форумі було представлено відому поетесу-просвітницю, письменницю, журналістку, краєзнавицю та фольклористку, очільницю літературного об'єднання «Джерелинка», яке допомагає молодим талантам Старосинявщини знайти свій голос у літературі, авторку знакових книг, серед яких збірки «Перша крапелька», «Джерелинка», «Квіти грудня», «Загублений перстень», а також історико-публіцистична праця про трагедію Голодомору «Барва смерті  - 33» - Любов Сердунич. На запрошення організаторів форуму у творчому зібранні взяла участь почесна членкиня Хмельницького обласного осередку Всеукраїнської творчої спілки «Конгрес літераторів України», співзасновниця Хмельницького обласного літературно-мистецького сполучення (ХОЛМС) «Творче коло», авторка поетичного арсеналу «Кричала-плакала душа», «Вірус любові» та «Я маю право на любов» - Тетяна Чеховська. Тетяна Чеховська – Жінка-подвиг, Жінка-берегиня. Її син в ці страшні часи для України поповнив Небесне Військо – віддав життя за Україну.

Літературно-мистецьке свято відбувалося на одній хвилі. Юнь-старшокласники і дорослий склад присутніх. І на усіх - одна велика душа, яка поринула в затишок і красу рідного слова.

Атмосферу доповнювали пісні ансамблю «Берегиня», а візуальний ряд форуму створили унікальні виставки живопису Олександра Ткачука, ляльки-мотанки від майстрині Раїси Кассім.

Було представлено ексклюзивні обереги «Світло захисників» Ольги Ковалевської, яка присвятила свою роботу пам'яті брата, що загинув за Україну.
Традиційна сторінка «Відкриваємо нові імена» познайомила присутніх із Лесею Щепотіною, Наталією Лушней, Ольгою Хміль та юною Катею Мельничук.
Завершилося свято біля пам’ятника Кобзареві. «Старосинявська весна - 2026» вкотре довела: війни закінчуються, а поезія - ні. Вона, поезія, залишається загальнолюдською надією, зброєю і національною пам’яттю.

«Форум «Старосинявська весна» проведений напередодні Всесвітнього Дня книги та авторського права і відбувся в національно-патріотичному стилі. Він об’єднав всіх поціновувачів поетичного слова, а також тих, хто пропагує книгу під час війни та любить і шанує свій край. Рівень гостей, присутніх на заході, говорить і про рівень нашого форуму. Колись це літературне дійство починалося з маленького конкурсу між підростаючим поколінням, потім він переріс до рівня районного, а потім це стало літературно-мистецьким форумом обласного значення. Аж до сьогодні. Цей захід дуже важливий для Старосинявщини. Він несе красу в буденність і об’єднує громаду. Дякую усім, хто відвідав наш літературно-мистецький форум. До наступних зустрічей в нашій мирній і незалежній Україні» - зазначила директор центральної бібліотеки Ольга Іванець.

Літературно-мистецький захід доводить, що культурне життя в невеликих містечках може бути неймовірно насиченим. «Старосинявська весна» виконує роль «літературного інкубатора», де молоді таланти отримують путівку в життя, а громада зберігає свою ідентичність через слово.

Це свято стало символом відродження і того, що попри будь-які обставини, українська душа прагне творчості та краси.

За матеріалами свята поезії 
«Старосинявська весна – 2026»