Фото без описуСьогодні в центрі селища  відбулася чергова мирна акція підтримки зниклих безвісти та полонених, на яку традиційно збираються їх рідні та небайдужі жителі нашої  громади.  Уці хвилини всі зупиняються, підтримуючи учасників ходи. Участь в мирній акції взяли участь родини безвісти зниклих, мешканці громади, працівники селищної ради, комунальних установ та окремі депутати селищної ради.

Така акція  стає  потужним символом незламної надії, віри та болю, які відчувають родини зниклих.  Учасники акцій черпають сили та надію у спільних діях, вірячи, що вони принесуть позитивний результат.

Голова Старосинявського осередку ГО «Обʼєднання матерів і дружин Захисників України» Хмельницької області Тетяна Романенко розпочала захід, звернулася до родин безвісти зниклих зі словами підтримки, надії на добрі зміни. Запросила до зачитання спільної молитви священиків Миколу Стельмащука та Мирона Лушнея.

Виступив волонтер волонтерського центру «Калина», депутат селищної ради Володимир Галиш, наголошуючи на всесторонній підтримці воїнів ЗСУ, розповів про потреби захисників на фронті, сказав, що, наразі кожен має усвідомлювати сьогодення, а не «солодкі обіцянки на швидкий мир», і сприймати холодну правду щоденної боротьби проти рашистського ворога-агресора, чий народ і сам не живе, і не дає жити нашим людям на своїй рідній землі. По фактах ми повертаємося у 1921, 1937-38 роки, страшні роки катувань, знищення української нації… Ми маємо боротися за щасливе життя майбутніх поколінь.

Учасники акції висловили щирі слова вдячності усім присутнім за підтримку. У спільній молитві просили повернення всіх зниклих безвісти та тих, що в полоні, до своїх рідних, котрі чекають військових щохвилини… Тетяна Володимирівна зачитала імена зниклих безвісти наших земляків.

Війна, яка триває дванадцятий рік, четвертий рік повномасштабного вторгнення, приносить в домівки страшні і тривожні новини. Родини залишаються наодинці із своїми тривогами, переживаннями і надіями. Рідні зниклих безвісти та полонених щиро сподіваються на повернення своїх Героїв додому, підтримують у цьому чеканні один одного, нагадують всім, що не здаються, не втрачають віри.

Є в народі таке прислів’я, що тих, кого чекають, повертаються навіть з пекла...

За матеріалами акції