Друга річниця світлої пам’яті: Вадим Апанасенок
Сьогодні, 12 жовтня 2025 року, виповнюється друга річниця світлої пам’яті, захищаючи Батьківщину від ворога, героїчно загинув на фронті наш земляк із села Пасічна Вадим Андрійович Апанасенок.
Військовослужбовець ніс військову службу в лавах Збройних Сил України на Запорізькому напрямку.
Вадим Апанасенок народився 12 листопада 1990 року в селі Пасічна, Старосинявського району, Хмельницької області, де й пройшли дитинство та юність військового.
Навчався у Пасічнянському НВК «Пасічнянська ЗОШ І-ІІІ ступенів, агротехнологічний ліцей», (тепер Пасічнянський ліцей ім.І.Русого), закінчив 9 класів даного навчального закладу в 2006 році.
Згодом вступив до Хмільницького професійно-технічного училища №40, де здобув спеціальність повара-кондитера.
Вадим працював у рідному селі в місцевому господарстві ДП ДГ «Пасічна» різноробочим.
Згодом перекваліфікувався - закінчив Любарське професійно-технічне училище за фахом електрогазозварювальника, водія.
Виховував двох дітей: доньку Аню та сина Богдана, допомагав родині.
22 грудня 2022 році був призваний на військову службу по мобілізації 10-им відділом Хмельницького територіального центру комплектування та соціальної підтримки до лав ЗСУ.
Служив радіотелефоністом-електриком 9-ої десантно-штурмової роти 3-го десантно-штурмового батальйону військової частини.
Відданий військовій присязі на вірність українському народу, мужньо виконавши військовий обов’язок в бою за Україну, її свободу і незалежність, загинув наш земляк Вадим Апанасенок на полі бою 12 жовтня 2023 року в районі населеного пункту Вербове, Пологівського району, Запорізької області. До сьогодні вважався безвісти зниклим.
18 серпня 2025 року керівником досудового розслідування-заступником начальника відділу СУ ГУНП в Харківській області було винесено постанову про те, що тіло невстановленої особи визнати як Апанасенок Вадим Андрійович.
Героїчно загинув наш земляк Вадим Апанасенок на Запорізькому напрямку, захищаючи територіальну цілісність Батьківщини та МИР на Землі. Смерть пов’язана з виконанням обов’язків військової служби.
У військового залишилися: мати Наталія Григорівна Хворова, дружина Анастасія, донька Аня та син Богдан.
Вічна пам'ять Захиснику України! Герої вічно живуть у наших серцях!
