Фото без описуУ селі Пасічна відбулася пам’ятна година з нагоди дня народження Анатолія Васильовича Лятавського, керівника місцевого господарства, заслуженого діяча тваринницької справи, за життя і правління котрого село відбудовувалося та розквітало. Керівники сільськогосподарських підприємств, односельчани та  колеги, друзі Анатолія Лятавського хвилиною мовчання вшанували його світлу пам'ять та поклали живі квіти до могили.

У мальовничому селі Гулі Барського району на Вінниччині 26 липня 1915 року на світ з’явився хлопчина, якому судилося пройти крізь буремні епохи ХХ століття і залишити по собі глибокий слід: у полі, на війні, в серцях односельців і в історії рідного краю. Його ім’я  -  Анатолій Васильович Лятавський.

Дитинство його припало на роки післяреволюційної розрухи, а молодість -на часи передвоєнної індустріалізації. У 1935 році він закінчив Говірський сільськогосподарський технікум. Та замість мирної праці на рідній землі доля покликала його до лав радянської Армії, де з 1939 по 1946 рік він чесно ніс службу, переживши зокрема найстрашніші сторінки історії -  блокаду Ленінграда у 1942–1944 роках. Це було справжнє випробування не лише фізичної сили, а й людського духу.

Після перемоги у Другій світовій війні Анатолій Васильович оселився в селі Пасічна, Старосинявського району на Хмельниччині. І тут розпочався новий, не менш героїчний етап його життя  - етап праці на благо рідної землі.

З 1952 по 1986 рік він очолював елітне насінницьке господарство «Пасічна», яке під його мудрим керівництвом перетворилось на приклад ефективного аграрного підприємства. Сіяли зерно, а збирали не тільки щедрий врожай, а й повагу, довіру, любов людей.

Та Анатолій Васильович не обмежувався лише практикою - він постійно збагачував свої знання. У 1967 році закінчив Кам’янець-Подільський сільськогосподарський інститут, довівши, що ніколи не пізно навчатися і рости.

За свою багаторічну службу Батьківщині:  і на фронті, і в тилу (за досягнення в розвитку тваринництва, організаторські таланти та безмежну відданість землі)  він був щедро відзначений високими державними нагородами тих часів.

З 1952-1986рр Анатолій Васильович працював директором радгоспу «Пасічна». У 1965 році за досягнення галузі тваринництва Анатолію Васильовичу було присвоєно звання Героя Соціалістичної праці. 

За бойові та трудові подвиги Анатолій Васильович нагороджений орденами та медалями.

29 січня 1995 року село Пасічна попрощалося з людиною, чия доля стала живим уособленням цілого століття. Але пам’ять про Анатолія Лятавського живе  у розповідях старожилів, у зерні, що проростає в родючому ґрунті, в усмішках тих, кому він допомагав, у рядках книг, які про нього згадують.

Пропрацювавши 34 роки в селі Пасічна А.Лятавський вніс вагомий вклад у розвиток виробництва господарства, а також в піднесенні соціально-культурного рівня в селах Пасічна, Гречана, Рідкодуби. У Пасічній одна з вулиць названа іменем Анатолія Васильовича Лятавського.

Він був не просто працівником - він був людиною, яка жила серцем і совістю, людиною з корінням у землі та поглядом, спрямованим у майбутнє.

З нагоди 110-річчя від дня народження Анатолія Васильовича Лятавського у центральній бібліотеці організовано книжкову викладку-персоналію «Людина трудової звитяги», на якій представлені книги та документи з фондів бібліотеки.

Пам'ять про господаря пасічнянської землі вічно житиме в серцях односельчан! 

За матеріалами центральної бібліотеки та
 Пасічнянського  старостинського округу