Фото без описуСьогодні, 11 травня 2025 року,  виповнюється третя   річниця світлої пам’яті як загинув  військовослужбовець Віктор Миколайович Сідорук на Харківському напрямку. Світла пам'ять Герою!

У боях за Україну героїчно загинув  11 травня 2022 року Сідорук Віктор Миколайович на території с.Пасіка, Ізюмського району,  Харківської області. 

Спочатку  рідні не отримували жодної вістки, вважали безвісти зниклим,  а 15 травня 2022 року зателефонували з фронту  до сина  Ярослава і повідомили про загибель батька…

17 січня 2023 року надійшло повідомлення з фронту, що за допомогою  побратимів, які з ним служили на передовій, змогли розшукати могилу військового. Провели розкопування, віднайшли останки. Таку інформацію підтвердили  у Хмельницькому районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.  Проте, до нині тіло військовослужбовця не поховали…

Віктор Сідорук  народився 03 вересня 1970 року в селі Дубова, мешкав в селі Дубова, згодом Пиляві,  Старосинявського району, Хмельницької області.

У 1985 році закінчив Бабинську (середню) загальноосвітню школу.   Після школи  навчався в Пилявському сільському професійно-технічному училищі на тракториста. Працював на колгоспній пасіці у селі Дубова, потім - у ДОСААФі в м.Хмельницькому. 2 роки проходив військову службу  в Азербайджані. У 1990 році прийшов з армії.  Після армії працював  у Старосинявському підприємстві «Сільгоспхімія» - стропальником  (робочим, що виконує стропування (обв'язку) вантажів або спеціальних допоміжних пристосувань для проведення вантажно-розвантажувальних робіт разом з вантажопідйомним механізмом).

Деякий час  був водієм у галузі зв’язку в м.Хмельницькому.  Займався будівельно-ремонтними роботами в обласному центрі, працював на пасіці та за кордоном.

28 лютого  2022 року,  з початку повномасштабного  вторгнення на територію  України російського агресора, пішов добровольцем на фронт на захист Батьківщини, підписавши контракт.   Не міг спокійно реагувати на беззаконня, що дозволила собі країна-агресор на мирних землях України.  

На фронті був  стрільцем військової частини.  За спогадами військових котрі несли службу поряд із Віктором Сідоруком, котрі були поранені і  повернулися додому, Віктор і ще понад 10 солдат вступили в нерівний бій з окупантами. Працював снайпер, майже всі загинули…

Відданий військовій присязі на вірність українському народу, мужньо виконавши військовий обов’язок в бою за Україну, її свободу і незалежність, загинув  військовий Віктор Миколайович Сідорук. Смерть пов’язана з виконанням  обов’язків військової служби. 

У військовослужбовця залишилися рідні:  брат  Дмитро Миколайович Сідорук, сестра Раїса  Миколаївна,  син  Ярослав та донька Дарина.

У травні 2024 року гідно рішення сесії Старосинявської селищної ради, вручено нагрудний знак та диплом «Почесного громадянина Старосинявської громади» (посмертно) родині загиблого військовослужбовця Віктора Сідорука.

Вічна пам'ять  захиснику  України!  Герой вічно житиме у наших серцях!