Турнір з волейболу приурочений пам’яті Олександра Романенка
У спортивній залі Старосинявського ліцею імені Олександра Романенка відбувся турнір з волейболу, приурочений пам’яті Олександра Романенка. На відкритті були присутні представники місцевої влади, побратими, учні ліцею, жителі громади.
Особливі слова вдячності адресуємо Романенко Тетяні Володимирівні - дружині Героя АТО Олександра Романенка, депутату селищної ради, голові Старосинявського відокремленого підрозділу Хмельницької обласної ГО «Об’єднання матерів і дружин захисників України», вчителю ліцею, за зворушливу промову-звернення до підростаючого покоління.
Ведучі заходу: Телендій Олександрі, Панчук Катерина, Матвіюк Вікторія змістовно розповіли про героїчний шлях Романенка Олександра Трохимовича.
Він обіцяв повернутися, бо не міг не піти. І святкував би цьогоріч 19 липня 2025 року свій 65 день народження. Та доля розсудила інакше…
Народився Романенко Олександр Трохимович 19 липня 1960 року в Старій Синяві. З 1967 навчався у Старосинявській середній школі, яку закінчив у 1977 році.
Після школи вступив до Хмельницького професійно-технічного училища №3, на електрика.
11 грудня 1978 року призваний на строкову службу, яку проходив у інженерно-офіцерському училищі механіком – водієм МАЗу 543 з учбовою ракетою.
З січня 1980 року по січень 1981 року служив у Афганістані водієм-механіком.
Після служби поступив на навчання у Кам'янець-Подільський радгосп-технікум на електро-механічний відділ, який закінчив із відзнакою, і за направленням розпочав навчання у Київській сільськогосподарській академії.
З 1987 року по 1989 рік (до самого виводу військ) служив знову в Афганістані, у 459 окремій роті спеціального призначення – армійська розвідка.
Прапорщик. Нагороджений орденом «Червоної Зірки», медаллю «За відвагу», медаллю «Воїну-інтернаціоналісту», медаллю «За вірність обов’язку і присязі», медаллю «За заслуги» - ІІІ-го ступеня, медаллю «Ветерану-інтернаціоналісту», медаллю «Ветерану військової розвідки».
Після звільнення з лав Збройних Сил повернувся у рідне селище, і з 1992 – 2005 роки працював начальником охоронної фірми, до 2010 року – директором Новосинявського будинку-інтернату для людей похилого віку, потому був обраний на посаду Старосинявського селищного голови.
Події, що відбулися в нашій країні в 2014р., не залишили байдужим Олександра Трохимовича. Як професійний військовий, він не міг залишитися осторонь того, що відбувається на Сході нашої держави, і з травня 2014 року виконував військовий обов’язок в зоні проведення АТО у добровольчому батальйоні «Донбас» під позивним «Скіф».
Брав участь у визволенні населених пунктів Донецької і Луганської областей, Артемівська, Лисичанська, Попасної, Курахового, Іловайська.
Нагороджений орденом «За мужність» - ІІІ-го ступеня, орденом «Гордість та честь», медаллю «Захиснику Вітчизни», грамотою Президії Верховної Ради України.
19 серпня 2014 року під час штурму Іловайська прапорщик резерву Романенко, віддав своє життя, рятуючи пораненого побратима.
Указом Президента України "За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", Олександра Трохимовича Романенка нагороджено орденом «За мужність» ІІІ-го ступеня, медаллю «За жертовність і любов до України», медаллю батальйону «Донбас» «За відвагу», медаллю «За заслуги перед містом» від міста Лисичанськ, пам’ятним нагрудним знаком «Іловайськ - 2014» – посмертно.
В 2016 році на стінах Старосинявського ліцею встановлено пам’ятну меморіальну дошку та в честь загиблого Героя та перейменовано й присвоєно навчальному закладу ім’я - Романенка Олександра Трохимовича.
Про силу духу, бажання, щоб майбутні покоління жили в незалежній, вільній, квітучій Україні, свідчить те, що усі наші герої завжди долучалися і долучаються до організації та проведення різноманітних спортивних змагань.
Саме таким був і Олександр Трохимович Романенко, пам’яті якого проводився турнір з волейболу.
Дякуємо Захисникам мирного українського неба за можливість працювати, навчатися і змагатися!
Слава Україні! Слава Героям!
За матеріалами заходу
