Фото без описуУ суботу, 23 листопада 2024 року,  в центрі селища  Стара Синява біля Меморіалу пам’яті  жертвам  Голодомору 1921-23 р.р., 1932-33 років  відбувся   захід до Дня пам’яті 101-ій  та  91-ій річниць жертв голодомору із запалення свічок.

Події  33-го особливо жорстокі, їх  треба пам’ятати, щоби ніколи не повторити… вчинені  комуністичним тоталітарним режимом геноциду Українського народу - Голодомору 1932-1933 років, голодоморів 1921-1923, 1946-1947 років в Україні, вони й нині боляче торкаються душі…

Працівники Старосинявської селищної ради, комунальних установ, рятувальники, правоохоронці та громадськість запалили свічі пам'яті, підтримуючи Всеукраїнську поминальну акцію «Запали свічку». Приспущені прапори з чорною стрічкою біля Свято-Покровського храму, лунали дзвони в пам'ять тих, хто невинно загинув в часи голодомору.

Поминальну панахиду за загиблими в часи голодомору провів настоятель Свято-Покровського храму у Старій Синяві Андрій Макаровський.

Перший заступник селищного голови Олександр Попик у своєму виступі зупинився на історичних віхах штучно створеного голоду в Україні, як засобу покори українців російській радянській системі, страшні наслідки роботи котрої сталися на території України з мільйонами жертв. Понад 2500 жертв голоду було на Старосинявщині… Окреслив теперішні складні часи війни, її наслідків для суспільства.

Пам’яті мільйонів українських селян, які загинули  голодною  смертю, пам’яті українських сіл та хуторів, які щезли з лиця землі після найбільшої трагедії ХХ століття була приурочена загальнонаціональна хвилина мовчання, до якої закликали ведучі заходу, працівники культури Олена Поліщук та Зоя Ткачук.

Молодь громади розмістили на гілках калини білі паперові  Ангели миру.

За історичними фактами: На Старосинявщині найбільше від Голодомору постраждали села: Бабине, Паплинці та Іванківці, Цимбалівка, Паньківці, Ожарівка.  

За даними свідчень старожилів, тут відбувалися жахливі випадки… В основному, у тих селах, де люди мали справедливих і людяних керівників господарства, голів сільських рад,  і населення ставилось один до одного з розумінням та повагою, там голод переживали з найменшими втратами…  

У 1989 р. в селах відкрито Меморіал пам'яті жертв сталінського терору у с.Паньківці Старосинявського району на Хмельниччині. На пам'ятних таблицях першого в районі меморіалу - 72 імені, які розшукали ентузіасти села. На сільському пам'ятнику напис: "Нехай таке більше не повториться. Жертви сталінського терору. Вони померли з голоду в 1933 році". На кладовищі села Ожарівка встановлено хрест, на могилі - меморіальні плити з іменами понад 400 сільчан, загиблих 1933 р. "Жителі села Ожарівка, які померли у 1933 році від штучно створеного голоду".
У селах Адампіль, Івки, Цимбалівка встановлено обеліски. У селі Паплинці поставлено огорожу біля могили жертв 33-го року і встановлено пам'ятник.

Навесні 1990 р. за ініціативи відомого українського письменника В.Маняка було проведено Всеукраїнський тиждень пам'яті жертв голоду 1932 - 1933 p.p. та сталінських репресій.

На сьогодні близько 30 держав офіційно визнали Голодомор 1932-33 років геноцидом українського народу. За висновками комплексних експертиз, жертвами Голодомору та масових штучних терорів голодом стали 15,5 млн українців.

За даними науковців, йдеться про 3,5 млн жертв у період 1921-1923 років, 10,5 млн українців – у 1932-1933 роках та 1,5 млн – у 1946-1947 роках.

... Минають роки. Минають століття. Та зболена пам'ять про заморених голодом, розстріляних, закатованих житиме вічно. Вона - нагадування минулого й пересторога майбутньому. Вічна пам'ять українцям, які загинули в ті далекі голодні часи…

 

За матеріалами заходу та історичних книг.