Фото без описуСьогодні, 05 вересня 2024 року, виповнюється десята річниця світлої пам’яті, як 5 вересня 2014 р. у  с.Цвітні Піски, Слов'яносербського району, Луганської області загинув наш земляк із с.Пасічна  Шалатовський Вадим Володимирович, позивний  "Хмель".

Вадим Шалатовський народився 05.03.1983 року в с.Ладиги Старокостянтинівського району, Хмельницької області.

Навчався у школі с.Пасічна, Старосинявського району (Пасічнянський навчально-виховний комплекс "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, агротехнологічний ліцей"), тепер Пасічнянський ліцей ім.І.Русого. 

Закінчив Балинське вище ПТУ за спеціальністю «водій-машиніст». Із 2006 року разом з родиною проживав у м. Хмельницькому. Працював супервайзером у ТОВ «Савсервіс», м.Хмельницький.

Вадим Шалатовський активний учасник Революції Гідності. Зазнав поранення біля Управління СБУ в Хмельницькій області під час подій у лютому 2014 року.

Влітку 2014 року разом із друзями-десантниками пішов добровольцем в окремий штурмовий батальйон. З серпня 2014 року брав участь у бойових діях в зоні проведення антитерористичної операції, захищаючи територіальну цілісність і незалежність України. Солдат добровольчого 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Позивний "Хмель".

Зник безвісти Вадим Шалатовський 05.09.2014 року. Саме у цей день відповідно до Мінських домовленостей мало настати перемир'я та припинення вогню. Українська сторона за кілька годин до очікуваного перемир'я розпочала частковий відвід військ. Проте сепаратисти, знаючи про ці домовленості, підступно не давали змоги нашим військовим безпечно відійти з позицій. За 2 години до перемир'я, 5 вересня 2014 року, військова колона, де перебув Вадим Шалатовський, а також Назар Якубовський, потрапила в засідку ворога на трасі Луганськ-Щастя поблизу с.Весела Гора (Слов'яносербський район). 

Бійці на двох машинах, під'їхали до блокпоста – на ньому майорів український прапор. Командир групи вийшов з машини, російські диверсанти підло відкрили вогонь із засідки. Прострелили бензобак, одна з автівок вибухнула.

Українські бійці прийняли бій. Проте потужна зброя незаконного збройного формування диверсійно-штурмової розвідувальної групи «Русич» групи швидкого реагування «Бетмен» терористичної організації ЛНР (ватажки – російські неонацисти О.Мільчаков та Я.Петровський), не залишила їм практично жодних шансів. Багато наших бійців загинуло від реактивних снарядів. Поранених бойовики добивали пострілами, а тіла спалювали з вогнеметів "Джміль".

Загинув 5 вересня 2014 р. близько 14.30 в бою з російськими диверсантами на перехресті дороги Н-21 біля Луганського гольфклубу в районі с.Цвітні Піски, Слов'яносербський район, Луганська область. Похований із військовими почестями як тимчасово невстановлений захисник України у м.Старобільськ, Луганська область. Упізнаний за експертизою ДНК у березні 2015 р. Разом з Вадимом загинули старший сержант О.Скиба старший сержант В.Кумецький, солдат А.Юркевич, солдат О.Вишневський, солдат А.Атаманчук, солдат А.Богуш, солдат Ф.Коломієць, солдат Ю.Король, солдат Н.Якубовський, солдат О.Стулов, солдат С.Пархоменко, солдат Д.Рожков, солдат О.Білоус, солдат С.Грибков, солдат В.Сльота, солдат В.Якимчук.

Після бою побратими не мали можливості забрати тіла загиблих і лише через три дні в результаті тяжких перемовин сепаратисти віддали спалені та понівечені тіла тридцяти трьох героїв. 01.10.2014 року айдарівця Шалатовського В. В., разом з іншими, поховали місцеві жителі в с.Чмерівка, Старобільського району, Луганської області, як невпізнаних, взявши аналізи ДНК.

Довгі шість місяців рідні розшукували Вадима і лише через півроку після смерті тіло загиблого вдалося ідентифікувати завдяки експертизі ДНК. Старобільські волонтери зібрали кошти на цинкову труну, щоб доставити Вадима до м. Хмельницького.

Перепохований 26.03.2015 року в м.Хмельницькому на Алеї Слави кладовища в мікрорайоні Ракове.

Указом Президента України №722/2015 від 25.12.2015 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

На вшанування пам'яті Вадима Шалатовського в листопаді 2015 року відкрито меморіальну дошку на фасаді агротехнологічного ліцею в с.Пасічна, де вчився герой.

Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно).

Згідно рішення п'ятої сесії Хмельницької міської ради №1 від 16 березня 2016р. нагороджений Почесною відзнакою міської громади «Мужність і відвага» жителів м. Хмельницького (посмертно).

Рішенням Хмельницької міської ради присвоєно звання "Почесний громадянин міста Хмельницького" (посмертно) за проявлену мужність, героїзм, незламність духу у захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України. Віддав життя за Україну.

У квітні 2024 року згідно рішення сесії Старосинявської селищної ради В.Шалатовського (посмертно) нагороджено нагрудним знаком та дипломом «Почесного громадянина Старосинявської громади».

У Героя залишилися дружина та двоє дітей.

Вічна пам'ять захиснику України!