Фото без описуСьогодні, 01 червня 2024 року, виповнюється річниця з дня  смерті військового-захисника Андрія Олексійовича Боровінського.

За Україну віддав своє життя 01 червня 2023 року  Андрій  Боровінський,  який був важко поранений на території Донецької області. 

Військовослужбовець  народився   30 липня 1973 року в місті Жезказга́н, Казахстан, виріс та проживав в с.Пилявка, Старосинявського району, Хмельницької області.

Навчався  Андрій у місцевій школі – Пилявській восьмирічці, яку закінчив у 1988 році. Після закінчення школи продовжив навчання  в Пилявському професійно-технічному училищі.  Відразу пішов працювати трактористом до сільського колгоспу,  а потім трудився на будівництві за кордоном та в різних  містах України.  Життєві обставини змушували заробляти на життя важкою працею, підтримувати свою  родину. Андрій є батьком двох доньок  Олени і Руслани.

Із грудня 2022 року  військовослужбовець військової служби за мобілізацією був призваний на військову службу до Збройних сил України. Служив на Донецькому напрямку. Вірний військовій присязі у бою за нашу Батьківщину, мужньо виконавши військовий обов’язок, виявивши мужність і стійкість,  був важко поранений. Направлений в госпіталь м.Дніпропетровська, згодом переведений до госпіталю м.Хмельницького.  Помер 01 червня 2023 року.

У лавах ЗСУ  він мужньо стояв в боях проти ворога, проявив себе відданим, гідним сином своєї Батьківщини. Брав безпосередньо участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення  та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Похований  на місцевому кладовищі села Пилявка.

У нього залишилися: мати  Євдокія Григорівна та  брат Віктор Миколайович Матвєєв, сестра Оксана Миколаївна Алєксова, доньки Олена та Руслана, дружина Валентина.

Низько схиляємо голови у журбі разом з рідними та знайомими. Нехай земля буде пухом.    ... Низький уклін вам, наші Янголи! Родині сил витримати цей невимовний біль.

Вічна пам'ять  захиснику  України! Герої не вмирають!