Фото без опису7 грудня відзначають День української хустки. Це неофіційне свято, започатковане чотири роки тому з ініціативи вінницького Клубу успішних жінок. Відроджуючи давні українські традиції завідуюча Буглаївським сільським клубом Катерина Литвинюк організувала захід на підтримку традицій та звичаїв громади.

Жінки с.Буглаї продемонстрували українські хустки, які зберігають вдома і перейшли у спадок від своїх рідних – матерів, бабусь.

Українська хустка у своїй еволюції пройшла етапи розвитку. Починалося все з намітки - рушникоподібний головний убір, обов’язковий для носіння заміжньою жінкою.  Хустки були повсякденні й святкові, літні й зимові, великі та малі.

"х носили в принципі й дівчата, і жінки, але дівчата могли носити й віночки, і ходити простоволосими, як кажуть. А от вже заміжня жінка на другий день весілля покривала голову і вважалося вже непристойним ходити без хустки.

Залежно від регіону жінки використовували різні способи зав’язування. Це - традиційний  - зав’язати хустку одним краєм.

Нижній шар спущеного клину не виглядає з-під лицьового. "Так от дівчата старалися, щоб не виглядало, тому що вважалося, що свекрухою наверх. Буде свекрухин, а не ваш у хаті верх".

Нині українська хустка – це не тільки головний убір чи жіночий аксесуар - це - культурна спадщина України.

За матеріалами Старосинявського ЦБК