ПЕРША ТЕЛІЖИНЕЦЬКА НАУКОВО-КРАЄЗНАВЧА КОНФЕРЕНЦІЯ ВІДБУЛАСЬ!

У листопаді 2021 року, на першому зібранні організаційної групи із запровадження зеленого туризму в с. Теліжинці, я запропонувала провести історично-краєзнавчу конференцію про наше село. Пропозиція виникла спонтанно під час обговорення питання, чим зацікавити туристів.

Чому запропонувала? Бо вважаю, що того, що мені вдалося дослідити й опублікувати ще 2015 року у моїй збірці «Столиця твого родоводу», хоча вона й об’ємна, адже охоплює великий проміжок часу (понад 1000 років), – це мало, тим паче, що я все-таки не історик. Запевнила членів орггрупи, що, залучивши фахівців: істориків та инших краєзнавців, – ми дізнаємося щось нове про нашу минувшину. Тож гадаю, збірник конференції містить саме таку інформацію про Теліжинці: нову, цікаву, навіть сенсаційну.

19 серпня 2022 р. у наших Теліжинцях відбувся День села. Його ми запланували ще торік, тому вирішили все-таки проводити, тим паче, що на цей день ми запланували й науково-краєзнавчу конференцію, про яку її учасників було давно повідомлено. Не називаємо це святом, хоча свято – це не лише тоді, коли всі усміхаються і лине радісна мелодія, а й тоді, коли зустрічаються щирі люди, спілкуються, зав’язують творчі контакти для подальшої співпраці. Втім, наші вояки за те й боряться, аби ми тут, у тилу, могли повноцінно жити і втілювати в життя свої плани та мрії, бо, як казав у свій час Вінстон Черчилль, «то за що ж ми тоді воюємо?!»...

Захід був благодійний. Хвилиною мовчання ми пом’янули вояків, які загинули на сучасній московинсько-українській війні, провели благодійний концерт зі збору коштів на потреби Збройних Сил України…

Першою серед багатьох заходів у програмі Дня села була науково-краєзнавча конференція. До речі, перша в Теліжинцях. Хочеться сподіватися, що не остання, бо в нас є що досліджувати. І є потреба, адже своєї історії ми, на жаль, не знаємо.

Географія учасників – кілька областей: Київська, Вінницька і Хмельницька, тому за статусом конференція – всеукраїнська.

Тема конференції: «Село Теліжинці на Старосинявщині: історія, проблеми, перспективи розвитку».

Конференцію присвятили 440-ій річниці найдавнішої писемної згадки про село Теліжинці та світлій пам’яті знаного освітянина, громадського діяча, воїна, Почесного краєзнавця Хмельниччини Ігоря Петровича Русого.

Організації й установи, які долучилися до проведення заходів:

1. Департамент інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації,
2. Старосинявська селищна територіальна громада, Старосинявська селищна рада,
3. Центр дослідження історії Поділля Інституту історії України НАН України при Кам’янець-Подільському Національному університеті імені Івана Огієнка,
4. Хмельницька обласна організація Національної спілки краєзнавців України,
5. Старосинявська організація Національної спілки краєзнавців України,
6. Старосинявська організація Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка.

• 10.00 – 10.20 – Відкриття роботи конференції, привітання учасникам заходу, які звучали від голови ПСП «Обрій» О. Л. Крота і голови селищної ради В. Е. Здебського.
• 10.20 – 11.30 – наукові доповіді на пленарному засіданні.
• 11.30 – 12.00 – робота наукових секцій.

Було заслухано ДОПОВІДІ Й ПОВІДОМЛЕННЯ на теми:

- «Літописний Городець: наукові дослідження та їх результати». Її виголосив кандидат іст. наук, професор, дослідник літописного Городця ХІІ – ХІІІ століть Василь Іванович Якубовський;

- «Нова адміністративна іпостась Теліжинців (З історії адміністративно-територіального устрою села)», яку підготував староста сіл Іванківці, Йосипівка, Теліжинці, Уласово-Русанівка Старосинявської селищної громади Іван Миколайович Луценко.

- «Село Теліжинці на Старосинявщині – батьківщина видатної представниці вітчизняної інтелігенції Любови Сердунич». Автори цієї об’ємної доповіді – доктор іст. наук, професор, академік Міжнародної академії інформатизації, дійсний член Центру дослідження історії Поділля Інституту історії України НАН України, член НСКУ, Почесний краєзнавець Хмельниччини Олександр Петрович Григоренко та учень Хмельницької гімназії № 2 Вадим Григоренко.

- «Археологія села Теліжинці та суміжних територій». Повідомлення виголосив археолог, старший науковий співробітник відділу охорони пам’яток Хмельницького обласного науково-методичного центру культури і мистецтв, член НСКУ і Спілки археологів України Володимир Анатолійович Захар’єв (із Ватралів).

- «Дослідники літописного Городця». Цю тему підготували у співавторстві кандидат іст. наук, старший викладач катедри суспільних дисциплін Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, член НСКУ Сергій Семенчук і магістр історії, педагог-організатор Об’єднання Підліткових клубів (ОПК) за місцем проживання Кам’янець-Подільської міської ради Степан Тимків.

- «Вибори до українських установчих зборів у селі Теліжинці Літинського повіту». Повідомлення підготував і озвучив кандидат історичних наук, доцент кафедри суспільних наук Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, відповідальний секретар Хмельницької обласної організації НСКУ Віктор Романович Адамський.

- «Зелений туризм: європейський досвід, українські перспективи та реалії». Авторка повідомлення і презентації – старша наукова співробітниця Державного історико-культурного заповідника «Самчики» (с. Самчики, Старокостянтинівщина) Ольга Дуб;

- «Сільське підприємництво в Україні. Кластер сільського туризму. Як застосувати?». Цією темою зацікавила експертка з розвитку сільських громад, Фонд Сталого Розвитку «Стара Волинь» Наталя Володимирівна Гнатюк.

- «Концептуальний план розвитку туризму у Старосинявській громаді та створення «Мистецької еко-туристичної локації «Городецько-Пилявськими шляхами»». Повідомлення і презентацію концепції представив експерт із туризму з м. Хмельницький Ігор Володимирович Петраш.

- Виступили й инші гості, чиїх повідомлень нема у збірнику, але вони цікаві, доречні, тож є сподівання, що у наступному збірнику їх теж буде надруковано. Це виступи професора К.-Подільського університету ім. І. Огієнка Юрія Анатолійовича Хоптяра, історика-археолога, директора ДІКЗ «Межибіж» Олега Григоровича Погорільця, а також геральдиста, члена НСКУ Валерія Напиткіна.

• 12.00 – 12.30 – заключне пленарне засідання. Презентація наукового збірника «Село Теліжинці на Старосинявщині: історія, проблеми, перспективи розвитку». Закриття конференції.
• 12.30 – 13.30 – обідня перерва, презентація виставок краєзнавчої літератури і продаж книг.
• 13.30 – 15.30 – благодійна мистецька програма «Теліжинці – краса мого Поділля».
• 15.30 – 16.30 – екскурсія селом; екскурсія на Вали (літописне місто Городець); мандрівка на Поле Пилявецької слави.

Згадано теми доповідей, які прозвучали під час конференції. У збірнику їх набагато більше.

Цього дня було проведено наукові екскурсії для учасників всеукраїнської науково-краєзнавчої конференції, яка відбулася 19 серпня ц. р. у Теліжинцях.

Першою була екскурсія селом, яку чудово провела бібліотекарка зі Ст. Синяви Олена Поліщук (текст – мій: Л. С.).

Друга екскурсія – на Вали (літописний Городець), де ми послухали цікаву, змістовну розповідь професора Василя Івановича Якубовського, який у 1970-их роках кілька сезонів вів тут розкопки разом зі студентами і школярами. До речі, теліжинецькі школярі теж брали участь у розкопах.

Проєкт РІШЕННЯ

першої всеукраїнської науково-краєзнавчої конференції

«Село Теліжинці на Старосинявщині: історія, проблеми, перспективи розвитку»

від 19 серпня 2022 року

Зважаючи на пропозиції, поради та зауваження, висловлені під час роботи конференції її учасниками, конференція рекомендує:

1. Проводити День села Теліжинці щороку, 19 серпня, з метою популяризації розвитку цього населеного пункту та територіальної громади.
2. Конференція рекомендує Старосинявській селищній громаді посприяти приведенню ставка на річці Іква біля Теліжинців до попереднього (до 1990-их років) стану, тобто зробити його чистим і глибоким, позаяк стан, у якому зараз перебуває річка, загрожує екології та здоров’ю людей не лише Теліжинців, а й инших населених пунктів Старосинявщини, Хмельниччини, Вінниччини і т. д.
3. Видати книгу про літописця села Теліжинці Любов Андріївну Сердунич. Робоча назва книги: «Любов Сердунич. Сторінки життя і творчости» (автор – професор Олександр Петрович Григоренко).
4. При в’їзді в Теліжинці встановити туристично-рекламний щит із гербом села та написом: «Ласкаво просимо!».
5. Запровадити звання «Почесний громадя?нин села Теліжинці» для людей, які зробили значний внесок у його економічний та культурно-освітній розвиток і присвоїти його таким особам: Олександрові Ларіоновичу Кротові, Любові Андріївні Сердунич, Василеві Івановичу Якубовському, Денисові Івановичу Мельникові (посмертно).
6. Відремонтувати покрівлю теліжинецького сільського клубу і провести инші ремонтні роботи задля нормального його функціонування та розміщення у клубі сільського краєзнавчого музею.
7. Облагородити лісову криницю, відому як легендарна Ольжина криниця: зробити заїзд до неї, огорожу, розчистити навколишню територію з метою відвідання її туристами.
8. Відремонтувати пам’ятник двом юним мешканцям села Теліжинці, які загинули мученицькою смертю від німецько-фашистських загарбників.
9. Використовувати теліжинецьке городище (Вали) для популяризації історії на теренах України та в зарубіжжі.
10. Конференція рекомендує проводити подальші дослідження теліжинецького городища (Валів) та инші заходи, які сприятимуть розвиткові сільського (зеленого) туризму.

Любов Сердунич,

ініціаторка конференції, її ведуча,

редакторка збірника матеріалів всеукраїнської науково-краєзнавчої конференції

«Село Теліжинці на Старосинявщині:

історія, проблеми, перспективи розвитку»