Фото без опису22 червня 1941 року розпочалася німецько-радянська війна 1941-1945 років, як складова і основна частина Другої світової війни. Сьогодні у світову історію відійшло 80 років з цієї дати… Працівники Старосинявської селищної ради - бібліотеки, відділу освіти, молоді, спорту, культури вшанували пам'ять загиблих у Великій Вітчизняній війні хвилиною мовчання та покладанням живих квітів до пам’ятника Загиблому солдату і Меморіалу Слави.

Великих втрат, величезного горя і страждань зазнав у цій війні український народ. Понад 9 мільйонів вихідців з України стали до бою з ворогом. Хмельниччина втратила у Великій Вітчизняній війні 117 тисяч молодих людей. Для країни, як і для жителів Старосинявщини, ціна перемоги жахлива: 2197 синів і дочок району не повернулися до рідних домівок, 2275 чоловік мирного населення розстріляно і закатовано. Про ці події, втрати та історичні факти говорилося під час засідання «круглого столу» у залі Старосинявського РБК. Науковці, історики і краєзнавці висловлювали причини, обговорювали наслідки війни…

З історії: один із міфів про Другу світову війну, що залишилися у спадок від Радянського Союзу, говорить, що нацистська Німеччина напала на СРСР “віроломно, без оголошення війни”. Що насправді відбувалося 22 червня 1941 року, розповідає одна з публікацій книги “Війна і міф. Невідома Друга світова”. 

Суть міфу. Суть міфу заховалася у двох словах: «віроломно» і «без оголошення війни». «Віроломність» і неочікуваність нападу призвели до поразок першого періоду радянсько-німецького військового конфлікту.

Факти стисло: Починаючи з квітня до самого 22 червня 1941 року СРСР та його найвище керівництво отримали десятки різноманітних повідомлень і розвідданих, що інформували про агресивні плани Третього Райху проти СРСР.

Уночі 22 червня 1941 року нарком закордонних справ СРСР В’ячеслав Молотов прийняв німецького посла у Москві Фрідріха-Вернера фон Шуленбурґа. Під час зустрічі Шуленбурґ передав Молотову ноту про початок війни.

О 4 годині ранку того самого дня у німецькому МЗС міністр закордонних справ Райху Йоахім фон Ріббентроп повідомив радянського посла у Берліні Володимира Деканозова про початок війни та вручив письмовий меморандум, де було викладено претензії німецького уряду до СРСР та пояснення причин нападу.  Як і багато інших радянських історичних міфів про війну, цей міф є такою собі «димовою завісою». Треба було пояснити, як так сталося, що у 1941 році німецькі війська змогли зупинити аж під стінами Москви.

Мовляв, увесь «передвоєнний період» Радянський Союз тільки те й робив, що послідовно «боровся за мир» та всіма способами «відтягував» початок війни. Але підлий та підступний ворог усе одно напав несподівано, коли до цього ніхто не був готовий. Саме тому провалилася оборона. Саме тому війська, замість того, щоб розбити агресора «малою кров’ю та на ворожій території», мусили відступати до самої Москви. Саме тому шість радянських республік на тривалий час потрапили під нацистську окупацію.

Свій початок цей міф бере зі знаменитої промови Молотова по радіо 22 червня 1941 року. У промові Молотов заявив, що о 4 годин ранку без оголошення війни та будь-яких претензій німецькі війська перейшли кордон та напали на Радянський Союз.

З часом під впливом багаторазового повторення пропагандою міф зазнав незначних змін. Його найпоширеніша на сьогодні версія говорить, що Німеччина віроломно та без оголошення війни напала на СРСР. Але творці та теперішні носії цього міфу уникають інших фактів. Повний текст промови Молотова зараз, здебільшого, невідомий широкому загалу. Тому з цієї промови цитується лише невеличкий фрагмент, де говориться про віроломний «напад без оголошення війни». Однак далі у цій самій промові Молотов сказав, що посол Шуленбурґ ще вранці 22 червня зробив «заяву від імені свого уряду про те, що німецький уряд вирішив виступити з війною проти СРСР у зв’язку зі скупченням частин Червоної армії біля східного німецького кордону».

О 4 годині ранку 22 червня радянського посла у Берліні Деканозова викликали до керівника німецького МЗС Ріббентропа. У записі їхньої бесіди говориться, що: «Імперський міністр закордонних справ почав бесіду з зауваження, що вороже ставлення радянського уряду до Німеччини та серйозна загроза, яку Німеччина вбачає у концентрації російських [військ] на східному кордоні Німеччини, змусили Райх застосувати військові контрзаходи. Деканозов знайде докладне викладення мотивів, що пояснюють німецьку позицію, у меморандумі, який Імперський міністр йому вручає».

Вручення меморандуму радянському послу в Берліні, а також заява німецького посла Шуленбурґа у Москві та вручення відповідної ноти Молотову були актом офіційного оголошення Німеччиною війни СРСР.

А отже, напад нацистської Німеччини на Радянський Союз супроводжувався не тільки оголошенням війни, але й поясненням причин, які спонукали до цього.

Цим подіям передували численні попередження про приготування Третього Райху до війни проти СРСР. До Києва, Мінська і Москви, починаючи з квітня 1941 року, надходила інформація про воєнні приготування та концентрацію військ на німецько-радянському кордоні. Лише протягом останніх десяти днів перед нацистською агресією СРСР отримав майже 50 різних розвіддонесень, які відносно точно називали дату ворожого наступу. Сумарно прикордонники, спираючись на інформацію від перебіжчиків та польського населення за кордоном, близько 25 разів називали 22 червня як можливу дату наступу.

Одним із таких документів є опублікована Архівом СБУ у червні 2013 року доповідна записка секретарю КП(б)У Хрущову про концентрацію німецьких військ у прикордонних районах СРСР. Записка була укладена 15 травня 1941 року наркомом внутрішніх справ УРСР Павлом Мешиком і розкривала широке коло приготувань Вермахту: будівництво військового аеродрому поблизу міста Ярослава, концентрація в його околицях великої кількості військ, передислокація до радянського кордону танків і важкої артилерії з-під Кракова, Ряшева та Радома, приїзд до Перемишля високого (але ім’я не встановлено) армійського керівництва.

Документ варто процитувати: «Прибулі в прикордонну смугу німецькі солдати з окупованих країн - Франції, Норвегії і Данії - поширюють чутки, що командування німецької армії має намір захопити Західну Україну, відрізавши її клином з боку Рави-Руської та Румунії - на Львів. Виступ німецьких військ проти Радянського Союзу має розпочатися після закінчення дощів, як тільки настане погода».

Як видно, нарком Мешик подавав Хрущову інформацію про можливий наступ разом з відомостями про різноманітні чутки. Але наступ на СРСР розпочався насправді: на світанку 22 червня 1941 року, через п’ять тижнів після написання цієї доповідної записки. 

За матеріалами УІНП.