Фото без опису28 жовтня -  пам’ятний  день в  календарі відзначається в Україні  щорічно, у 2019 році виповнилася 75-та річниця вигнання нацистів з  території України.  Сьогодні працівники Старосинявської селищної ради (ОТГ) та райдержадміністрації поклали квіти до Меморіалу Слави, пам’ятника Загиблому солдату, вшановуючи світлу пам'ять земляків-визволителів, борців за мир на рідній землі хвилиною мовчання.

У читальному залі центральної бібліотеки організовано тематичну книжкову виставку з нагоди 75-ої річниці вигнання нацистів з України, в навчальних закладах відбулися виховні години, приурочені цій даті.

В ході Німецько-радянської війни (1941–1945) саме на території України відбулися ключові битви за визволення Європи від фашизму. У ході визволення України силами чотирьох Українських фронтів, які нараховували понад 2,3 млн. осіб, протягом січня 1943 – жовтня 1944 було проведено низку наступальних операцій.

27 жовтня 1944 року звільнено Ужгород, 28 жовтня радянські війська вийшли на сучасний кордон України.

Пам’ятна дата встановлена  відповідно до Указу Президента України Віктора Ющенка  від 20 жовтня 2009 року.

75 років тому міста та села України були остаточно звільнені від фашистських загарбників. Найбільша цінність будь-якої держави - люди - отримали мирне небо над головою. І сьогодні ми вшановуємо пам’ять тих, завдяки кому це стало можливим. Пам’ять тих, хто самовіддано рятував рідну землю і здобув перемогу над окупантами, назавжди жива у наших серцях!

Фото без опису

З історії:

Битва за вигнання з території України нацистських окупантів, що тривала 680 діб і складалася з низки великих операцій, у яких брали участь до половини живої сили і бойової техніки всіх  діючих радянських Збройних Сил, стала найважливішим етапом на шляху до перемоги над нацистською Німеччиною та її союзниками.

У кінці грудня 1942 р. розпочалося вигнання нацистських окупантів з території України, проте тільки після 50-денної Курської битви влітку 1943 р. почалося безповоротне вигнання нацистів з території України.

Вже наприкінці вересня 1943 р. Червона армія контролювала 700 км лівого берега Дніпра. Почалося форсування Дніпра радянськими військами. Увесь жовтень командування Червоної армії підтягувало резерви і накопичувало війська на правому березі Дніпра, щоб взяти штурмом побудований німцями «Східний вал».

1944 рік став роком вигнання з українських земель нацистських окупантів — 8 жовтня 1944 р. від ворога було звільнено останній населений пункт УРСР у її довоєнних межах — село Лавочне Дрогобицької області. Офіційним днем визволення України вважалося 14 жовтня 1944 р., коли відбулося урочисте засідання в Києві. А Закарпатську Україну радянські війська очистили від ворога силами 4-го Українського фронту 28 жовтня 1944 р.

Аналізуючи етапи   вигнання нацистів з території України в 1944 році, бачимо, що  у липні-жовтні 1944 року відбувалися  операції:

Бої на Рава-Руському і Львівському напрямках. У результаті потужного наступу були оточені значні сили ворога під Бродами (Львівська область) - вісім дивізій кількістю до 60 тис. осіб; у боях було знищено понад 38 тис. гітлерівців, понад 17 тис. взято в полон.

Львівсько-Сандомирська операція. Під час успішного наступу (13 липня-29 серпня) була знищена група гітлерівських армій «Північна Україна».

Яссько-Кишинівська операція. Війська 2-го та 3-го Українських фронтів (20-29 серпня) розбили групу гітлерівських армій «Південна Україна».

Карпатсько-Ужгородська операція. У жовтні 1944 р. завершилося визволення всієї території України. 27 жовтня був звільнений від окупантів Ужгород, а 28 жовтня - решта населених пунктів Закарпатської України, за інформацією ЧНУ  імені Богдана Хмельницького.

За інформацією Укрінформу, під час Другої світової війни, у лютому 1943 року, розвиваючи наступ після перемоги під Сталінградом, радянські війська зайняли Харків та деякі інші українські міста, але вже в березні 1943 року залишили їх внаслідок німецького контрнаступу. Лише восени 1943 року розпочалося остаточне вигнання нацистських окупантів з України. У 1944 році було проведено низку операцій, які дали змогу чотирьом Українським фронтам розгромити угруповання німецьких військ «Південь» і групу «А», зайняти майже всю територію України і Крим.

Вигнання нацистів із Закарпаття почалося 9 вересня 1944 року під час Східнокарпатської стратегічної воєнної операції, складовими частинами якої були Карпатсько-Дуклянська та Карпатсько-Ужгородська фронтові наступальні операції. У ході Карпатсько-Ужгородської операції війська 4-го Українського фронту здобули карпатські перевали і наступали на Закарпаття. 16 жовтня радянські війська оволоділи містом Раховом, 24 жовтня визволили Хуст і Сваляву, 26 жовтня – Мукачеве, а 27 жовтня – Ужгород.

Усталеною датою очищення України від гітлерівських загарбників вважається 28 жовтня 1944 року. Насправді, залишався ще Чоп – важливий залізничний вузол на кордоні Закарпатської України, Словаччини та Угорщини.

28 жовтня 1944 року радянські війська підійшли до Чопа. Внаслідок запеклого бою, який тривав цілий день, 29 жовтня війська 17-го гвардійського стрілецького корпусу, 237, 8 та 138 стрілецьких дивізій визволили Чоп. Та скоро нацистські війська перейшли у контрнаступ. Окремі райони Чопа кілька разів переходили з рук у руки. Остаточно Чоп було визволено лише 23 листопада 1944 року. Того ж таки 23 листопада нацистів вигнали із села Шоломон (тепер Соломоново).

На сьогодні це найзахідніший населений пункт Закарпаття та всієї нинішньої України. Тому саме ця дата мала би пов’язуватися з вигнанням нацистських окупантів з України в її нинішніх кордонах, адже до 1945 року Закарпатська Україна ще вважалася територією Чехословаччини.

Під час Східно-Карпатської воєнної наступальної операції було визволено не тільки Закарпаття, але й частину Словаччини. Радянські війська завдали серйозної поразки 1-й німецькій танковій армії та майже вщент розгромили 1-шу угорську армію. Втрати з обох сторін були чималими. Німці та угорці втратили приблизно 60 тисяч, 28 тисяч їхніх вояків потрапили в полон. Стосовно радянської сторони, то загинуло більше 50 тисяч військовослужбовців, майже дві тисячі пропали безвісти.

Підготовлено за матеріалами Укрінформ та ЧНУ.