У Пишках відкрили Алею пам’яті

Тиша, що розриває серце… І синьо-жовті прапори, що тихо шепочуть на вітрах…

У селі Пишки відбулася подія, якої не повинно було бути на нашій землі. Нам би відкривати дитячі садочки, школи, лікарні, радіти весільним кортежам і народженню нових жителів Старосинявщини.  Тільки війна сіє розгубленість і смерть. На нашій, Богом даній землі. Війна сіє сльози…

У Пишках, з глибоким болем і великою шаною, відкрили Алею пам’яті. Урочисто відкрили святиню честі та людської вдячності, де відтепер оселилася вічна слава трьох земляків, які віддали найдорожче за свободу України. Свої квітучі, сповнені планів і надій, життя.

Зі світлин на рідне село дивляться ті, хто витримав найпекельніші випробування війни: Лажевський Дмитро Васильович, Смаль Володимир Григорович та Полонський Юрій Олександрович. Вони пішли у вічність, але лишилися жити в кожному подиху рідної землі, у спокої рідних вулиць та у майбутньому своїх родин. Сильні, незламні, непоборні. Які стояли у зіткненні з ворогом до останнього подиху. В ім’я людей на своїй землі.

Священне коло молитовної пам’яті об’єднало громаду під час освячення алеї. Чин освячення очолив благочинний Петро Леськів у співслужінні зі священниками Мироном Лушнеєм та Миколаєм Стельмащуком. Молитва за упокій душ полеглих воїнів полинула над селом, єднаючи людей і вічне Небо. Душпастирі закликали громаду берегти пам’ять про героїчних Захисників не лише у свята, а щодня. Молитовно, подумки. Благословляючи згорьовані родини полеглих і вимолюючи мир для України. За Свободу і нашу ідентичність, за яку мужні воїни поклали свої життя…

Проникливими та щемливими були виступи тих, хто розділяє біль громади. Депутат селищної ради Леся Шафорост у своєму слові наголосила на тому, що неоплатний борг перед полеглими Захисниками - це наша щоденна праця, єдність та віра в Перемогу, заради якої вони боролися до останнього. 

Провідний спеціаліст відділу загальної роботи ради Світлана Дмитрук звернулася до присутніх із закликом підтримати родини полеглих Захисників, щоб у цьому світі вони не почувалися самотніми і залишеними. 

Алея пам'яті в Пишках - це і місце скорботи, і святиня пам’яті, і маленький острів Української Сили і Свободи, який на смертному одрі зачав нове життя в ім’я нових поколінь. Прометеї величезної сили духу полинули небом у мирних світанках, які обов’язково постануть над Україною. Занадто важка і страшна жертва за нашу Свободу. І вона обов’язково перетворися на абсолютну силу, яка змете, змиє, знищить клятого ворога з нашої землі.  

Честь, Воїнам Світла! Вічна Слава і доземний уклін, наші рідні Захисники.

За матеріалами Ожарівського старостинського округу