Фото без описуУ селі Пасічна пролунав Перший дзвоник.  Перший дзвоник у Пасічнянському ліцеї імені Ігоря Русого - це і початок навчального року, і світло, яке пробивається крізь невимовний біль. Це день, коли хвилювання, дитячий сміх і краса барвистих вишиванок переплітаються з тихою молитвою та глибоким шануванням тих, завдяки кому цей ранок узагалі став можливим.

Дивишся на цих красивих, схвильованих і таких беззахисних дітей, і в голові пульсує єдина думка: «Боже, збережи кожного!» Ворог прагне вкрасти наше майбутнє, витерти з землі саме слово «Україна». Але за цю дитячу беззахисність сьогодні непохитною стіною стоять наші воїни на східних рубежах. За неї віддав своє життя і директор та вчитель цього ж ліцею - Ігор Русий.

На шкільному подвір’ї було урочисто, радісно і сумно водночас. Промови ведучих, директорки ліцею Тетяни Русої, старости села Анатолія Базелюка, освячення нового навчального року отцем Павлом Куліним, хвилини мовчання, покладання квітів... 

Поруч із щирими посмішками школярів - жінки в чорних траурних хустинах. А за будівлею ліцею, на Алеї Слави, з портретів тихо й по-батьківськи дивляться Герої. Вони більше ніколи не пройдуть дорогами рідного села, але вони вибороли цей вересень для цих дітей.  

Своїми думками та переживаннями цього особливого дня поділилися освітяни громади:  «Завжди 1 вересня асоціювалося з дитячими усмішками та мріями. На жаль, у такий час дуже важко мріяти, але це дитинство, і хочеться, щоб діти мріяли. Найперше, що я хочу сказати - дякую. Дякую нашим захисникам і захисницям, що вони тримають для нас відносно мирне небо. Хочеться побажати скорішого миру, щоб ми могли обійняти одне одного і порадіти без тривог за наше майбутнє». – сказала Тетяна Руса, директорка Пасічнянського ліцею.

«Треба вчитися і брати все найкраще зі школи. І найголовніше - бути українцями. Бажаю всім миру, і щоби кожне наступне наше свято ми зустрічали під мирним небом!»  - поділилася враженнями Світлана Сьомик, заступниця директора з навчально-виховної роботи.

«Кожне 1 вересня - це нова сторінка дитячого життя. Я дякую Господу і Збройним Силам України за те, що ми творимо, що ми усміхаємось і живемо. Нехай перемога, радість, добро і музика завжди звучать у наших серцях!»  - схвильовано додала  Світлана Жарун, директорка Пасічнянської дитячої музичної школи імені Петра Німця.

Особливою сторінкою свята стали козацькі традиції ліцею. Восьмеро першокласників урочисто приєдналися до великої шкільної родини, отримавши з рук одинадцятикласників символічний «Ключ Знань». За давньою традицією малеча пройшла посвяту в «однокашники» - скуштувавши каші з одного казана, вони пообіцяли берегти шкільне товариство та підтримувати один одного. А випускники передали їм свою естафету любові до рідної школи, згадуючи власні перші кроки на цьому подвір'ї.

Цей день нагадав усім нам: ми вистоїмо! Бо наше майбутнє - в надійних сильних руках наших захисників. Вистоїмо заради цього усміхненого дитинства, яке сьогодні дивиться на світ очима наших вишиваних школяриків! Вистоїмо…

Щасливої дороги, наші дорогі першокласники!

Нехай рушниками стеляться ваші шляхи, дорогі одинадцятикласники!

Мирного неба, дорогі наші діти!

Стартуймо в новий захоплюючий сезон шкільного життя!

Цікавих нових знань, міцної дружби, злетів і найдивовижніших мрій!

Миру нашій незламній Україні!