У Пасічній відкрили Алею Пам’яті. Тиша, що говорить іменами…

У серпневому повітрі Пасічної цього дня змішалися два зовсім різні відчуття. З одного боку - тепле, трохи млосне літо, запах стиглого яблуневого саду та сухих трав, знайомий кожному з дитинства. З іншого - сумна, стишена урочистість, яка змушувала говорити між собою пошепки. Або просто мовчати…

24 серпня, у День Незалежності України, жителі села зібралися разом не для гучних святкувань. Вони прийшли сюди, аби вшанувати пам'ять тих, хто колись ходив цими ж вулицями, але вже ніколи не ступить на рідне подвір'я. У Пасічній офіційно відкрили Алею Пам’яті - портрети з іменами земляків, які віддали свої життя у війні проти російського агресора.

Сонце м'яко освітлювало нові банери, встановлені обабіч доглянутої клумби: Вадим Шалатовський, Ігор Русий, Валентин Козік, Юрій Алєксєєв, Вадим Апанасенок, Василь Ніколаюк, Олександр Загороднюк, Сергій Соседенко, Олександр Горобець, Олександр Дворжанський, Руслан Братанюк, Василь Богданович... Імена лунали у тиші села одне за одним. Для когось це, можливо, просто перелік воїнів. Але для Пасічної та сусідньої Гречаної це - хлопці, з якими зростали в одному дворі, сиділи за сусідніми партами в місцевій школі, працювали на землі чи бігали ввечері до клубу. Коли залунали звуки метронома, здавалося, світ завмер...

У виконанні дітей прозвучало:  

«Летіли хмари з східного крила,
Несли грозу, закутану в тумани…
Спішили хлопці з рідного гнізда,
Закутані в молитву мами…
Вони собою зводили стіну,
Щоб захистити діток і дружину,
Щоб відігнати варварську грозу,
Щоб волю залишити сину…
Лукаві хмари, варварський циклон
До нас лампадними доріжками прослався,
Коли лебедик, мамин син, герой
В колоні стягів мовчки повертався…
Коли причалом рідний дім не став,
Коли його несли гуртом з вінками,
Коли він янголом тут на алеї став,
Між іншими героями-братами…
Ми щиро молимось за кожного із вас
І живемо, долаючи тривогу.
Пошли їм, Боже, спокій, а нам - мир,
Пошли усім нам, Боже, Перемогу!»

Зворушливі та щирі слова лунали від місцевих жителів і педагогів, які ділилися своїм болем і надією: «Насамперед хочу всіх привітати з Днем Незалежності. Побажати справедливого миру, здоров'я, всім віри, наснаги, енергії, завзяття. І я дякую Господу Богу та Збройним Силам України за те, що ми є, за те, що працюємо, творимо прекрасне, і за те, що маємо нагоду жити й любити, - щиро, від усього серця поділилася директорка Пасічнянської дитячої музичної школи імені Петра Німця - Світлана Жарун. - І сьогоднішній наш день приурочений до відкриття Алеї Слави. Це пам'ять про наших захисників. Пам'ять про наших дорогих людей, які закривають нам небо, які захищають наш із вами сон. Ми віримо в них… І нехай світла пам'ять про наших захисників завжди залишається у наших серцях…». 

Підтримка родин загиблих воїнів - це головне, про що говорилося у кожній промові і розмові: «Сьогодні дуже урочистий і надзвичайно важливий день у нашій державі - День Незалежності, - сказала вчитель історії Пасічнянського ліцею імені Ігоря Русого - Олександра Шиян. - У нашому населеному пункті, в селі Пасічна, цей день відзначається особливо, тому що сьогодні ми офіційно відкриваємо Алею Пам'яті загиблим нашим воїнам. Дуже важливо висловити підтримку їхнім родинам, аби вони не відчували себе самотніми… Пам’ятаємо, підтримуємо. Також вітаю всіх односельців із цим святом. Дай, Боже, нам витримати оцю навалу, яка йде на нас, яка не дає спокійно жити, дихати й працювати. Нашій Україні - триматися. А воїнам - велика вдячність і уклін». 

Облаштування меморіального місця об'єднало усе село - від навчальних закладів до місцевого підприємства. Про те, як саме створювалася Алея, розповів староста Пасічнянського старостинського округу Анатолій Базелюк: «Відбувається відкриття банерів на честь, славу і пам'ять наших героїв, котрі полягли у війні проти агресора. Разом із відкриттям буде освячення. Ліцей, музична школа приєдналися, багато пасічнянців прийшло. Взагалі всі ці кошти виділило ДП ДГ "Пасічна" на чолі з Віталієм Павловичем Таєнчуком. Далі наша ж будівельна бригада це все виконувала. Все відбувалося за рахунок дослідного господарства "Пасічна". Писав до Віталія Таєнчука, поговорив з ним, попросив - він виділив кошти й людей. А далі клумби облаштовували вже своїми силами».

Про шану та подальші плани громади щодо вдосконалення меморіалу зазначив керівник Державного підприємства «Дослідне господарство "Пасічна"» Національної академії аграрних наук України Віталій Таєнчук: «Сьогодні 35-та річниця Незалежності України. І на честь цієї знаменної дати ми вирішили громадою відкрити меморіальну дошку нашим загиблим воїнам. Це шана і пам'ять людям, які віддали життя за те, щоб ця Незалежність у нас залишалася. Наше завдання - завжди цих людей тримати в пам'яті своїй, щоб вони жили вічно. На сьогодні зібралася велика пасічнянська громада. І будемо дякувати Небесним Героям, які віддали свої життя за нашу свободу, будемо дякувати військовим, які на сьогодні захищають нашу державу. І будемо все робити для того, щоб Україна перемогла. У цій ситуації ми зробили все від нас залежне, але хотілося б ще краще. Тому, будемо вдосконалювати. І робитимемо все, щоб ці люди завжди були в нас перед очима. В нашому серці. Це важка реальність сьогодення, і нам вкрай важливо зберегти пам’ять про наших Героїв».  

Особливе відчуття єдності витало в повітрі, коли до освячення Алеї приступив настоятель Свято-Введенського храму отець Павло. Спільна молитва звучала тихо, без зайвого пафосу, але так щиро, що торкалася душі кожного присутнього.  Право покласти квіти до нових банерів надали рідним загиблих воїнів, учням Пасічнянського ліцею імені Ігоря Русого та всім небайдужим жителям села.  Коли залунали перші акорди духовної пісні «Боже великий, єдиний», здавалося, саме сонце м'яко освітило обличчя на портретах. Українські Герої тепер дивитимуться на своє село щодня - зустрічатимуть світанки, проводжатимуть дітей до школи та нагадуватимуть кожному перехожому про те, якою ціною дарується кожен новий день на нашій землі.

У Пасічній відкрили не просто Алею Пам’яті. Тут створили місце-меморіал, де відтепер говоритиме сама Історія - щира, болюча, але велична. Історія Героїв-Синів маленької, але незламної і ніколи нескореної України.

За матеріалами Пасічнянського старостинського округу