Як колишній майор міліції став на захист України і у самому пеклі війни почав складати вірші

У читальній залі бібліотеки для дорослих  відбулася творча зустріч із поетом-земляком Олександром Гашинським.

Вчора у читальній зал КЗ «Старосинявська центральна бібліотека Старосинявської селищної ради» перетворився на справжню літературно-мистецьку світлицю під промовистою назвою «Дотик до душі». Тут відбулася тепла, зворушлива та глибока творча зустріч із поетом-земляком Олександром Гашинським, присвячена презентації його збірки «Коли гримлять гармати - музи не сплять» (видавництво «Твори», м. Вінниця).

Подія зібрала шанувальників поетичного слова, друзів та колег воїна-митця. Головна тема заходу - «Між війною і коханням» - наскрізно пройшла крізь усю зустріч, віддзеркалюючи складний, але надзвичайно багатий життєвий та творчий шлях автора.

Ведучі заходу познайомили присутніх із біографією поета. Народився Олександр Гашинський 23 травня 1978 року в тихому подільському селі Уласово-Русанівка в родині робітників. Шкільні роки сформували його наполегливий характер, а навчання в Аграрній академії у Кам’янці-Подільському принесло перше велике кохання, яке у 1998 році й надихнуло юнака на написання перших поетичних рядків:

«Краса Поділля, гарне місто,
І річка Смотрич в низині,
Неначе сонячне намисто,
Яскраві спогади мої…»

Ці рядки автора стали поетичним епіграфом зустрічі.

Доля поета складалася з абсолютно різних професій та життєвих уроків: від спокійних ночей на посаді сторожа до гарячого подиху кочегарки, від суворої дисципліни в лавах міліції до відповідальної служби на посаді начальника. Проте з початком повномасштабної війни Олександр відчув поклик серця служити своїй країні у лавах ЗСУ. Саме на передовій військова служба та відповідальність переплелися з поезією, почуттями та невичерпним натхненням.

Під час свого виступу Олександр Гашинський поділився з аудиторією тим, як народжуються його вірші, як крізь втому та біль пробивається художнє слово. Пронизливі рядки автора про кохання та війну вже здобули нове дихання у музиці. Присутні в залі мали можливість насолодитися чуттєвими музичними композиціями, створеними на його поезії.

Мелодійність та щирість пісень не залишили байдужою жодну з присутніх на заході, особливо якщо врахувати, що в залі були виключно жінки.

Усі охочі мали змогу поставити запитання автору, дізнатися про його плани на майбутнє та джерела натхнення в такий непростий час.

Наприкінці зустрічі зі словами вдячності до поета звернулася директорка бібліотеки Ольга Миколаївна Іванець, яка підкреслила важливість підтримки українського слова та наших захисників, які тримають як культурний, так і бойовий фронт:

«Ми щиро раді, що до нас в бібліотеку на зустріч-діалог прибув наш земляк, наш захисник з Уласово-Русанівки Олександр Гашинський. Ми пишаємося цією людиною. Зустріч пройшла в доброзичливій душевній атмосфері. Ми слухали його чутливі вірші, сповнені коханням до жінки. Дякуємо йому за цю зустріч, за його поезії і за захист нашої землі. Чекаємо на наступні зустрічі».

Присутня на заході членкиня Національної спілки письменників України, Національної спілки журналістів України, голова Старосинявської районної організації Всеукраїнського Товариства «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка Любов Сердунич поділилася враженнями від зустрічі:

«Рада за свого учня. У творчо обдарованої людини рано чи пізно проявляться здібності. Приємно, що він через занурення у свою творчість відволікає себе від поганих думок і дарує її іншим».

Винуватець поетичної зустрічі радів кожному відгуку, кожній приділеній йому увазі. Він у доброму настрої сказав:

«Мама мріяла про те, що побачить мене головою колгоспу, а я дослужився до сторожа (усміхається). Так, після важких поранень на сьогодні підкорюю реалії тилу. Але бойовий дух не втрачаю. Я воїн по життю. І, найголовніше, відкрив в собі талант поета. Це захоплює, дає життєву енергію. Мені приємно бути в колі однодумців, мені приємно, що мою лірику читають. Щасливий переживати ці емоції. Моя аудиторія на сьогоднішньому заході – одні жінки, і я як квітка півонії посеред них. Це вдвічі приємно! Бажаю всім кохати і бути коханими. І, як я писав: «Любов врятує світ!». Шукаймо цієї любові!»

Для Олександра, ветерана війни, який бачив пекло на землі, тема війни є особливо болючою: у нього на фронті загинули два брати, а ще один рідний брат зараз перебуває в лавах ЗСУ. Захід завершився хвилиною мовчання та теплими словами підтримки від присутніх.

Фінальною крапкою стало спільне пам'ятне фото, яке зафіксувало цю щиру, натхненну та незабутню зустріч під мирним небосхилом бібліотечної світлиці.

За матеріалами заходу