Фото без описуЗахищаючи Батьківщину від ворога, загинув на фронті у боротьбі за вільну Україну наш земляк із Паплинець Артур Євгенович Хоменко. Військовослужбовцю йшов 35-ий рік, вважався безвісти зниклим із листопада 2024 року…

Військовослужбовець ніс військову службу в Збройних Силах України, боровся за мирне українське небо на різних напрямках фронту.

Артур Хоменко народився 07 лютого 1990 року в Заставці, Старосинявського району на Хмельниччині, де й пройшли його дитинство та юність.

У 1997 році пішов навчатися до першого класу Заставецької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів, закінчив 9 класів даного навчального закладу в 2006 році.

Відразу вступив до Новоселицького професійного аграрного ліцею (філіал в с.Пиляві) і здобув професію «Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва (категорії «А», «В», «С»), слюсар-ремонтник, водій автотранспортних засобів (категорія «С»)».

Юнакові доводилося працювати на різних роботах в Україні, працював в охороні в м.Києві, трудився на будівництві.

У серпні 2023 року Артур Хоменко добровольцем пішов служити до лав Збройних Сил України. На фронті був матросом, на посаді навідника, служив у морській піхоті, захищав Україну на Херсонському напрямку (Кринки), Донецькому, Харківському (Вовчанськ) та Сумщині, потім - Курському напрямку.

Артур Хоменко був неодноразово нагороджений подяками військового командування та медаллю «Ветеран війни».

Матрос Артур Євгенович Хоменко, відданий військовій присязі на вірність українському народові, мужньо виконуючи військовий обов’язок в бою за Україну, її свободу та незалежність, загинув 21 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання, пов’язаного із захистом незалежності та територіальної цілісності держави, внаслідок мінометного обстрілу, що підтверджено висновком експерта Хмельницького НДЕКЦ МВС України від 01.06.2026 року. Військовий загинув у районі населеного пункту Дар'їно, Курської області, російської федерації під час виконання завдань із захисту  Батьківщини.

01 липня 2026 року рідні отримали офіційне сповіщення.

Старосинявська селищна рада висловлює щирі співчуття: матері Наталії Миколаївні Голубчик,  вітчиму Віталію Миколайовичу Карпенку, бабусі Олені Василівні Ясинській, дружині Любові Михайлівні Ніконовій, та усім рідним та близьким військовослужбовця.

Низько схиляємо голови у журбі разом з рідними та знайомими. Нехай земля буде пухом. ... Низький уклін нашому Герою. Родині сил витримати цей невимовний біль.

Вічна пам'ять Захиснику України! Герої вічно живуть у наших серцях!